Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

середа, 7 серпня 2019 р.

Народні обранці 2019 року



21 липня 2019 року в Україні відбулися позачергові вибори народних депутатів України до Верховної Ради.
Офіційний список новообраних народних депутатів ІХ скликання опублікований 7 серпня 2019 року в газеті «Голос України», а відповідний список на сайті видання ТУТ.
Як повідомляється, він надрукований на підставі договору з Центральною виборчою комісією та згідно з наданими нею оригіналами.
Прізвища новообраних депутатів опубліковані в алфавітному порядку із зазначенням короткої інформації про них та округу, на якому їх було обрано.








неділя, 7 липня 2019 р.

Як захистити права споживача житлово-комунальних послуг


Міністерство юстиції України розробило покроковий алгоритм дій для споживачів житлово-комунальних послуг.
Він пояснює, як захистити свої права у разі, якщо органи місцевого самоврядування не виконують рішення Уряду про перерахунок тарифів на теплопостачання та постачання гарячої води в опалювальному сезоні 2019/2020 року.
Крім того, усі зразки документів для перерахунку ціни на зазначені комунальні послуги вже розміщені на сайті Мін’юсту.





Документи шукайте за посиланням: http://bit.do/eXSQH





вівторок, 2 липня 2019 р.

Позачергові вибори народних депутатів 21 липня 2019 року: Як проголосувати не за місцем реєстрації


До уваги виборців! 
Реалізувати право голосу можливо, тимчасово змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси.
Центральна виборча комісія звертає увагу виборців, що у разі їхньої відсутності у день голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року за місцем свого проживання, вони можуть реалізувати право голосу, тимчасово змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси.


Для цього виборцям необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем їхнього перебування в день виборів чи місцезнаходженням обраної виборчої дільниці або за їхньою виборчою адресою.
З відомостями щодо адрес та номерів телефонів органів ведення Державного реєстру виборців можна ознайомитися на вебресурсі "Державний реєстр виборців" (www.drv.gov.ua) у розділі "Органи Реєстру".
На сьогодні ЦВК максимально спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси. Відтепер виборцю достатньо подати до відповідного органу ведення ДРВ письмову заяву, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України – військовослужбовців таким документом також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.
Проведення процедури тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси не передбачає подання виборцем до органу ведення ДРВ будь-яких документів, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця його голосування, або внесення ним плати.
Важливо! Подати заяву про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Державного реєстру виборців можливо не пізніш ніж за п’ять днів до дня голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, тобто до 15 липня 2019 року включно.
Отже, задля запобігання створення черг та інших незручностей Комісія закликає виборців не зволікати із візитом до органу ведення ДРВ та по можливості не відкладати на останні дні подання заяви про тимчасову зміну місця голосування.



середа, 5 червня 2019 р.

Лікбез для абітурієнтів 2019 року: що потрібно знати при подачі документів до вузу?



В Міністерстві освіти і науки України узагальнили відповіді на запитання майбутніх абітурієнтів щодо вступної кампанії-2019.












  • Скільки заяв на вступ можна подавати і які потрібні сертифікати?
  • Які терміни вступної кампанії?
  • Про вступ «на бюджет»
  • Коли дізнаватися результати?


Детальніше ТУТ

вівторок, 4 червня 2019 р.

Хто такі присяжні?

У межах Всеукраїнського просвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО», запровадженого Міністерством юстиції України у співпраці з системою БПД та за підтримки USAID «Нове правосуддя».




Конституцією України передбачено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Присяжні – особи, які за їх згодою залучаються до вирішення певної категорії цивільних та кримінальних справ разом із суддею в суді першої інстанції. Присяжні мають статус судді та на них поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів на час виконанняними обов’язків у суді.



Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного(у) від роботи на час виконання ними обов’язків в суді.

Гарантії присяжних на час виконання ними обов’язків у суді:
  • зарахування часу виконання присяжними обов’язків у суді до трудового стажу;
  • збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;
  • заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;
  • виплата винагороди за час проведений в суді;
  • відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;
  • застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.








Хто може стати присяжним?

Присяжним може бути громадянин України віком від 30 до 65 років, який постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суд, та який володіє державною мовою.


Не можуть бути присяжними:

  • особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
  • особи, які мають незняту чи непогашену судимість;
  • особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
  • народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.


Як стати присяжним?

  1. Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних. 
    Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.
  2. У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам до присяжних, місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.
  3. Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у конкретній справі.
  4. Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
  5. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.
  6. Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.



субота, 1 червня 2019 р.

Правове забезпечення екологічної безпеки в Україні: актуальні проблеми (до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища)



День охорони навколишнього середовища заснований Генеральною асамблеєю ООН в 1972 році й з тих пір відзначається всім світовим співтовариством щорічно 5 червня.

Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу генеральному секретареві ООН. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує у зв’язку із забрудненням навколишнього середовища: «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами».
Ця дата стала одним із основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища, а також стимулювати політичний інтерес, відповідальність усіх за дбайливе відношення до землі, лісів, атмосфери та водних ресурсів.
Проблема охорони навколишнього середовища є для України особливо актуальною. Низький рівень екологічної свідомості громадян, нехтування традиціями господарювання, відсутність дійового державного контролю за виконанням законів про охорону природи й системи ефективного покарання за шкоду довкіллю та інші чинники призвели нашу країну до екологічної кризи.
Охорона довкілля, правове забезпечення  екологічної безпеки стають предметом вивчення і аналізу фахівців екологічного та інших галузей права.


Пропонуємо читачеві ознайомитися з законодавчими актами та дослідженнями українських учених з цієї теми.

Нормативні акти



Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 р. : закон України від 28 лютого 2019 р. № 2697-УШ // Уряд. кур`єр. – 2019. – 6 квіт. – С. 8-10.






Про оцінку впливу на довкілля : закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2017. – № 29. – Ст. 315.
Про охорону навколишнього природного середовища: закон України : станом на 16 січня 2017 р.: офіц. вид. / Верховна Рада України. – Київ: Парлам. вид-во, 2017. – 52 с. – (Закони України).










Законодавство України про екологію. – Київ : КНТ, 2012. – 484 с.












Наукова література


Баранова А.І. Екологічні проблеми використання ріки Дунай / А. І. Баранова, С. А. Орябинська // Верховенство права очима правників-початківців : матеріали Всеукр. наук. конф. (28 листоп.2015 р.). – Одеса : Юрид. л-ра, 2015. – С. 203-205.








Василенко М. А. До питання удосконалення  юридичної відповідальністі за екологічні правопорушення / М. А. Василенко // Верховенство права очима правників-початківців : матеріали Всеукр. наук. конф. (28 листоп.2015 р.). – Одеса : Юрид. л-ра, 2015. – С. 221-223.









Екологічне право України : підручник / за ред. : А. П. Гетьман, М. В. Шульга. – Харків : Право, 2009. – 328 с. – Електрон. версія.











Екологічне право України. Академічний курс : підручник / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – 2-е вид. – Київ : Юрид. думка, 2008. – 720 с.










Заверюха М. М. Правове регулювання використання та охорони лісів в Україні : монографія / М. М. Заверюха ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія» ; передм. Т. Є. Харитонова. – Одеса : Юридична література, 2018. – 224 с.
Монографію присвячено комплексному дослідженню теоретичних і практичних аспектів використання та охорони лісів в Україні. Здійснено аналіз правових форм використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення та їх правової охорони. На підставі проведеного дослідження розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України.



Каракаш И. И. Правовое регулирование аграрно-земельных природоресурсово-экологических отношений : сб. избр. ст., докл. и рец. (1997 - 2007) / И. И. Каракаш; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса : Фенікс, 2007. – 430 c. – Библиогр. : С. 413-426.









Кос`яненко Є. В. Еколого-правові аспекти охорони Черного моря / Є. В. Кос`яненко // Верховенство права очима правників-початківців : матеріали Всеукр. наук. конф. (3 грудня 2016 р.). – Одеса : Юрид. л-ра, 2016. – С. 368-371.
Автор розглядає правові акти, що регулюють питання охорони Черного моря та наголошує, що  охорона водних просторів - одне з найважливіших обов`язків держави. Аналізує джерела забруднення Чорного моря і доходить висновку, що на сучасному етапі его екологічний стан залишається незадовільним.



Лозо В. И. Правовые основы экологической стратегии Европейского Союза (Концепция, программное обеспечение, систематизация и комментарий действующего законодательства ЕС): монография / В. И. Лозо. – Харків : Право, 2008. – 368 с.









Малолєткова О. Найкраща квітка — молитва / О. Малолєткова // Урядовий кур`єр. – 2019. – 22 трав. – С. 3.
Синтетична тканина, яка розкладається 40 років. Яскрава фарба, що забруднює токсинами ґрунт і воду. Пластик з упаяним усередину металевим дротом, який розкладається 100-180 років. 24 кілометри – радіус діоксинового забруднення під час спалювання. Все це про штучні квіти. «А ми їх десятиліттями носили на могили, не задумуючись над тим, які вони небезпечні. Зручність для людини обернулася шкодою для неї самої та довкілля загалом», - підкреслює автор статті. Отже, від такого шкідливого пластику маємо відмовлятися.

Механізми дотримання в рамках деяких багатосторонніх природо-охоронних угод, стороною яких є Україна : посіб. / кол. авт. : Н. Андрусевич, А. Андрусевич, З.  Козак , С. Вихрист Львів, 2011. 92 с.
У посібнику подається коротка характеристика міжнародно-правовових природо-охоронних актів, правові підстави функціонування механізму дотримання, правовий статус органів, які здійснюють контроль за дотриманням, предмет розгляду і суб’єкт звернення, процедура розгляду та практика.




Правова охорона довкілля: сучасний стан та перспективи розвитку : монографія / А. П. Гетьман, А. К. Соколова, Г. В. Анісімова та ін. ; за ред. А. П. Гетьмана. – Харків : Право, 2014. – 784 с.
Монографія присвячена дослідженню концептуальних засад сучасного стану та перспектив розвитку законодавства про охорону довкілля.








Туліна Е.  Є. Правові засади використання рослинного світу : монографія / Е. Є. Туліна. – Харків : Право, 2017. – 216 с.

Шемшученко Ю. Оцінка впливу на довкілля як інструмент охорони екологічних прав людини / Ю. Шемшученко, Н. Малишева, Т. Третяк // Юрид. вісн. України. – 2018. – №40. – С. 12-13.
Фахівці аналізують новий  Закон України «Про оцінку впливу на  довкілля» та відзначають, що в тексті нового закону закладено низку суперечливих положень, які можуть призвести до колізій і труднощів у застосуванні відповідного закону.

пʼятниця, 31 травня 2019 р.

Виїзд дитини за кордон: в рамках проекту «Нотаріат обличчям до людей»


З нагоди початку шкільних канікул Нотаріальна палата України підготувала інфографіку, в якій роз'яснюється необхідність нотаріального засвідчення заяви про згоду батьків в разі виїзду дитини за кордон:
  • в супроводі одного з батьків;
  • без супроводу батьків;
  • у складі групи дітей;
  • випадки виїзду без нотаріально засвідченої заяви про згоду іншого з батьків.


Детально ТУТ




Коли потрібна згода, засвідчена у нотаріуса?


C 28 серпня 2019 року можна буде на місяць вивезти дитину за межу для лікування, навчання, участі в змаганнях, фестивалях і так далі, не отримуючи згоди того із батьків, який проживає окремо (просто повідомивши про країну перебування і терміни).
Для цього слід зібрати пакет документів.
Самовільно вивезти дитину до 16 років на місяць можна, пред'явивши рішення суду або органу опіки, в якому визначено місце проживання дитини з тим з батьків, хто виїжджає. Процедура підтвердження місця проживання для виїзду за кордон встановлена Кабміном. Той з батьків, з ким проживає дитина, подає в службу у справах дітей за місцем проживання дитини наступні документи: заява, копії паспортів, довідку об реєстрації місця проживання, копію свідоцтва про народження дитини, копію рішення суду про розірвання шлюбу (за наявності), підтвердження відправлення рекомендованого листа другому з батьків.

Читайте також

  • Як вивезти дитину за кордон без згоди другого з батьків? ТУТ
  • Як підтвердити місце проживання дитини для виїзду за кордон? ТУТ





Що робити, якщо ви плануєте виїхати з дитиною за кордон, але другий з батьків перешкоджає у реалізації даного права?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців.
Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.
При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.
Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?
Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.
При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.
Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.


Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.
Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.
У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.
При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.


Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.
За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).
Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.


ВАЖЛИВО! Ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим.