Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

неділя, 28 червня 2020 р.

Про новації Виборчого кодексу, його практичне застосування


1 січня 2020 року набрав чинності новий Виборчий кодекс, який замінив, у тому числі, Закон «Про місцеві вибори». Апробувати цей документ у сфері волевиявлення громадян українці зможуть на місцевих виборах, які, відповідно до Конституції, мають відбутися 25 жовтня цього року.






субота, 27 червня 2020 р.

Конституції України та світу: цікаві факти


28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Основний закон – першу Конституцію новітньої Української держави. З прийняттям цього доленосного документа було закріплено правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Конституція врахувала історичний досвід українського народу та кращі світові традиції і  визначає основи суспільного і державного ладу, права і свободи людини і громадянина, порядок організації і функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Ухвалення Конституції стало найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Основний закон визначив найціннішим життя людини, її здоров’я, честь і гідність, надав кожному українцю можливості для самоорганізації, свободу слова та віросповідання.
Саме тому обов’язок кожного з нас – поважати Конституцію та дотримуватись її приписів. Тільки так ми зможемо забезпечити подальший розвиток України як демократичної та рівноправної зі світовою спільнотою держави.
У цей день бажаємо вам міцного здоров’я й творчого натхнення, добробуту й затишку у ваших родинах, мудрості й далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці й нових звершень заради реалізації принципів Основного закону нашої Батьківщини – народовладдя, гуманізму та законності!
Конституція України була прийнята Верховною Радою о 9:20 ранку 28 червня 1996 року. Депутати весь день і всю ніч працювали над проектом, залишаючись в сесійному залі без перерв.
«За» ухвалення Основного закону проголосували 315 народних депутатів з 300 необхідних.
Конституція України 1996 року стала першою загальновизнаною у всьому світі Конституцією незалежної української держави.

До Дня Конституції України у відділі юридичної літератури відкрито інформаційну виставку «Конституція - могутній акорд держави-нації».


На виставці представлена література:

  • Конституційне право зарубіжних країн : навч. посібник / За ред. В.О. Ріяки.-Київ : Юрінком Інтер, 2006. - 544 с.
  • Конституційне право зарубіжних країн. Том 2 : Особлива частина / Під ред Н.В. Мішиної та В.О. Міхальова. - Дніпропетровськ : Середняк Т.К., 2014. - 336 с.
  • Конституции зарубежных государств : Великобритания, Франция, Германия, Европейский Союз, США, Япония, Индия : Учеб. пособие / сост. сб., пер., введ. И вступ. Слово В.В. Маклаков. - М.: Волтерс Клувер, 2007. - 608.с.
  • Конституция США : история и современность / Под ред. А.А. Мишина, Е.Ф. Язькова.-М.: Юрид. лит., 1988. - 32 с.
  • Патлачук В.В. Причини прийняття та основні положення Конституції Польщі 1791 р. [Текст] / В. Н. Патлачук // Бюлетень Мін'юсту України. - 2020. - № 1. - С. 40-48.
  • Федоренко В.Л. Конституційне право України : Підручник / До 20-ї річниці Конституції України та 25-ї річниці незалежності України / В.Л. Федоренко. – Київ : Ліра-К, 2006. - 626 с.
  • Шаповал В. Державний лад країн світу. – Київ : УЦПС, 1999.-320 с.


Цікаві факти про Конституцію України

Процес підготовки Конституції України затягнувся на шість років – з 1990 по 1996 рік. Прийняття документа гальмувалося протистояннями між президентом України та парламентом на фоні тривалої соціально-економічної кризи в країні.

Протягом 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Зокрема, комуністи пропонували зберегти назву УРСР, відновити радянську форму правління, обмежити права президента і увійти в новий Союз. А Крим міг би втратити статус автономії, якби була прийнята редакція Конгресу українських націоналістів.

Найбільш гострі дискусії точилися навколо питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Республіки Крим та російської мови.

Активний період роботи над документом зайняв три місяці. У березні 1996 року проект документа був винесений на обговорення Конституційної комісії і рекомендований до розгляду Верховною радою. 2 квітня проект Конституції внесли до порядку денного засідань, а після двох місяців доопрацювання проект прийняли в першому читанні. При підготовці до другого читання в документ внесли близько шести тисяч поправок.

Засідання Верховної ради, на якому розглядався проєкт Основного Закону тривало цілу добу. 27 червня 1996 року парламент вирішив розглядати проект на одному засіданні без перерв. У результаті бурхливих дискусій за підсумками безперервної 24-годинної роботи депутатам вдалося узгодити всі положення документа. Голосування проводилося по кожній статті окремо і розділами. Голосування в цілому відбулося о 9:20 ранку 28 червня 1996 року.

«Є Конституція!», – такі були перші слова голови Верховної ради Олександра Мороза після прийняття Конституції 315 голосами.



21 червня 1996 року було прийнято доповнення Мороза про виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад і про те, що це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Конституція України могла бути не прийнята 28 червня, бо напередодні історичного засідання парламенту Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року про прийняття нової Конституції України. Однак після ухвалення Конституції цей указ був скасований.

Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття депутатами Конституції прийшов до сесійної зали. Кучма у своєму короткому виступі назвав прийняття Конституції історичною подією.


Міжнародне співтовариство привітало ухвалення Конституції України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.




Найдивніші конституцій світу

З конституціями різних країн також пов’язані цікаві факти щодо процесу їхнього ухвалення. Є держави, в яких досі немає конституції, і серед них є навіть представники провідних демократій.
Є також держави, конституції яких було ухвалено кілька століть тому і знов-таки йдеться про західні демократії.




США. Так, основний закон США є одним з перших і одним з найстаріших, що діють донині у світі.
Конституція була ухвалена Конституційним конвентом у Філадельфії в травні-вересні 1787 року. Головою конвенту тоді був Джордж Вашингтон, який два роки потому став президентом США.
Конституція США складається з преамбули, 7 статей і 27 поправок. Перші десять поправок вступили в силу ще в 1791 році, і відомі як Білль про права.
Поправки ухвалюються двома третинами голосів конгресменів. Всього в американській історії було запропоновано кілька тисяч конституційних поправок, переважна більшість яких були відхилені.
В оригінальному текті Конституції США є декілька орфографічних помилок, а деякі словосполучення написані в англо-британському правописі, що суттєво відрізняється від американького. Крім того, дивно, але в Конституції США жодного разу не згадується слово "демократія".

Велика Британія. Конституція середніх віків
У Великій Британії до цього часу немає конституції як єдиного документу. Незважаючи на це, саме Британія вважається однією з взірцевих західних демократій.
На практиці права британців регламентуються як стародавніми статутами, так і прецедентним правом (рішення судів як приклад для подальшого трактування закону) і окремими конституційними угодами.
Цікаво, що найстаріші з британських конституційних статутів були ухвалені ще у середньовіччі. Йдеться про Велику Хартію Вольностей 1215 pоку (!) і Білль про права 1689 року. Ці документи стали наріжним каменем англійської правової системи.
У британському конституційному праві усі свободи людини є індивідуальними правами, які базуються на основі принципу "кожний може робити те, що не заборонено законом".

Німеччина. Гуманізм після Гітлера
Сучасна німецька конституція була ухвалена після розгрому гітлерівської Німеччини. Американські радники зробили тоді все можливе, щоб нав’язати німцям пацифістську ідеологію, що відобразилося також у тексті німецької конституції.
Під час її написання були враховані тези Загальної декларації прав людини (ухвалена ООН у 1948 році), що зробило текст німецького основного закону одним з найгуманніших у світі.
23 травня 1949 року в західній окупаційній зоні була заснована Федеративна Республіка Німеччина. Цього ж дня Парламентська рада в Бонні урочисто проголосила набуття чинності Основного закону держави.
Основний закон проголосив ФРН як правову, федеративну, демократичну, республіканську і соціальну державу.
Конституція звертає особливу увагу на основні права громадян. За громадянами закріплені свобода совісті і віросповідання, думки, друку та доступу до інформації, союзів і зборів, пересування і вибору професії.
Гарантовані свобода і недоторканність власності. Також заявлено, що права і свободи не можуть використовуватися для боротьби проти вільного демократичного ладу.


Франція. 16 конституцій революційної країни
У Франції за останні двісті років сталося багато революцій та політичних криз, що призвело до постійної зміни конституцій. За цей час було ухвалено 16 конституцій, ще 6 проектів обговорювались, але не набули чинності.
Формування сучасної конституційної традиції у Франції почалося в період Великої французької революції у 1789 році. На сьогоднішній день у Франції діє конституція 1958 року, прийнята з ініціативи президента Шарля де Голля. Ця конституція проголосила так звану П'яту республіку.
У 2000 році парламент проголосував за поправку до Конституції, яка скоротила тривалість терміну правління президента з 7 до 5 років. У 2008 році у текст основного Закону була внесена поправка, яка передбачала обмеження терміну президентської влади (не більше двох термінів поспіль).


Польща. Перша в Європі
Буквально за сотню кілометрів від Рівного, в селі Великі Дедеркали нинішнього Шумського району на Тернопільщині, народився Гуго Колонтай — один із авторів польської конституції 1791 року, яка є першою реально діючою європейською конституцією (і другою в світі після Конституції США). До слова, центральна вулиця Рівного, нинішня Соборна, свого часу була названа на честь польського дня конституції — 3 травня. Життєвий шлях і спадщину Гуго Колонтая грунтовно дослідив рівненський письменник і науковець Петро Кралюк, проректор Національного університету «Острозька академія».
3 травня 1791 року на так званому Чотирилітньому сеймі було ухвалено конституцію, що встановлювала устрій Речі Посполитої згідно з ідеями просвітництва та розширення прав міського населення. Конституція втратила чинність після поділів Польщі, які призвели до окупації країни Росією, Пруссією та Австрією.
Чинна конституція була прийнята Національними зборами Польщі 2 квітня 1997 року і схвалена на референдумі 25 травня того ж року. А всього у польській історії було ухвалено дев'ять конституцій.


Індія. Найбільша конституція у світі
Найбільшою за обсягом конституцією у світі є індійська, яка була ухвалена у 1950 році.
Вона включає 465 статей, 12 великих додатків, більше 70 поправок. Автори індійської конституції прагнули зосередити у документі всі найкращі правові досягнення інших держав.
Тому індійська конституція запозичила ряд положень основних законів Великої Британії, СРСР, США, Канади, Японії, Австралії.
Індійська конституція передбачає дуже простий порядок внесення поправок, в результаті чого за майже 70 років були змінені сотні її різних положень.
У результаті прийняття поправок було додано близько 80 статей і виключено близько 20. Є також дуже розлогі поправки, окремі з яких близькі за обсягом до конституції США.


Японія. Антивоєнна Конституція
Конституція Японії відома як "Мирна конституція" завдяки статті 9, в якій передбачено відмову від війни як засобу ведення державної політики та відмову від утримання війська. Конституція була ухвалена 1947 року після поразки Японії у Другій світовій війні.
Попри те, що стаття 9 передбачає відмову держави від права вести війну, Японія де-факто має армію — Сили самооборони. З формальної точки зору, японська армія вважається особливим видом поліцейських сил.
Однак, згідно з резолюцією кабінету міністрів від 1 липня 2014 року Японія має право на так звану колективну самооборону. Отже, держава може використовувати Сили самооборони не тільки у випадку нападу на Японію, а й також у випадку нападу на країни, з якими Японія підтримує тісні зв'язки.

Ізраїль. Релігія завадила конституції
В Ізраїлі, так само як і у Великій Британії поки немає конституції. Правова система країни ґрунтується на Основних законах (які мають стати частинами Конституції), на Декларації незалежності, судових прецедентах, тощо.
Згідно Декларації незалежності Ізраїль повинен був прийняти конституцію незабаром після проголошення державності у 1948 році.
Зараз у країні ухвалені вже дванадцять Основних законів, зміст яких може скласти значну частину майбутньої конституції. Зробити з них єдиний текст конституції заважають суперечки між світською та релігійною частинами ізраїльського суспільства. Невизначеність відносин між державою та релігією відкладає питання конституції у довгу шухляду.


Сан-Марино. Статут карликової країни
Конституція карликової країни Сан-Марино - найстаріша з чинних конституцій у світі. Вона бере свій початок з 8 жовтня 1600 року. Цього дня уряд надав зобов'язуючого характеру збірці Статутів інституцій та правосуддя в Сан-Марино. Збірка була написана латинською мовою і складалась з шести книг.
Ця правова система була оновленням Статуту Міста, який використовувався в Сан-Марино приблизно з 1300 року. Деякі з наразі існуючих у Сан-Марино інституцій, наприклад, Рада шістдесяти, залишилися працювати ще з того періоду.
Нагадаємо, що Сан-Марино є анклавом, який розташований у центрі Італії, має площу 61 км кв. і населення на рівні близько 33 тисяч.


У Лівії Конституцією офіційно закріплено Коран.







Конституція Мальти проголошує країну нейтральною, яка прагне до миру.
В конституції Австралії прописана зарплата генерал-губернатора.





Конституція Об'єднаних Арабських Еміратів була затверджена не референдумом, а підписана усіма правителями еміратів, тому їй притаманні ознаки міждержавного договору.










Цікавим фактом є те, що у Конституції Еквадору ( еко-френдлі Конституція ) закріплені права не тільки громадян, а й навколишнього середовища. За нею природа та екосистеми, які перебувають на території держави, мають право на існування та своєчасне відновлення.



Конституцію Ісландії створили громадяни країни, які були обрані навмання. Доопрацьовувала закон Конституційна Рада Ісландії, яка щотижня завантажувала нові проекти законів в інтернет для того, щоб кожен житель країни міг прийняти участь в їх обговоренні. А відеозвіт про свою роботу викладала у YouTube.




У Білорусі було прийнято п’ять конституцій: чотири - радянські (1919, 1927, 1937 і 1978 роках) і одна сучасна (15 березня 1994). За ухвалою загальнодержавного референдуму, який відбувся 17 жовтня  2004 року, із неї було вилучено положення, яке забороняло одній особі займати президентській пост більше ніж два терміни поспіль. Цікаво те, що в той час у країні працювали спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), але вони стежили за виборами у парламент і не контролювали перебіг референдуму.

Інформація з сайту УКРІНФОРМ

пʼятниця, 19 червня 2020 р.

Які закони ухвалив парламент у сфері судочинства?


18 червня 2020 року Верховна Рада України ухвалила декілька важливих законів, які стосуються судочинства, зокрема:








  • «Про внесення змін до Закону України “Про Вищий антикорупційний суд” щодо забезпечення приміщенням та інших питань діяльності Вищого антикорупційного суду» (№ 3348), який передбачає надання Вищому антикорупційному суду (далі — ВАКС) повноваження здійснювати управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (зараз таке повноваження відсутнє), а також обрання слідчих суддів на строк до двох років з можливістю їх повторного обрання (зараз слідчі судді у ВАКС обираються зборами суддів на один рік без права переобрання два строки поспіль);
  • «Про внесення зміни до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства “Антонов” щодо уточнення деяких питань реструктуризації заборгованості з метою створення передумов для забезпечення приміщенням Вищого антикорупційного суду» (№ 3350), який передбачає передання підприємством “Антонов” нежитлової будівлі по проспекту Перемоги, 41 у м. Києві до сфери управління державного органу. Саме в цій будівлі здійснює судочинство частина суддів ВАКС;
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 3383), який передбачає, що на час карантину процесуальні строки поновлюються / продовжуються судом не автоматично, а лише за заявою учасника справи.

Детальна оцінка законів від експертів Центру політико-правових реформ ТУТ

четвер, 11 червня 2020 р.

Обговорення законопроєкту «Про народовладдя через всеукраїнський референдум»



Закон 2012 року про всеукраїнський референдум був виписаний таким чином, що дозволяв багато маніпуляцій, зокрема ухвалювати зміни до Конституції або навіть нову Конституцію. Після 2018 року, коли цей закон було визнано неконституційним, утворилася серйозна законодавча прогалина, адже без відповідного закону неможливо провести референдум із жодного питання, зокрема і з передбачених Конституцією.
Законопроєкт «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», зареєстрований Президентом України 9 червня, якраз покликаний заповнити цю прогалину. У його основу ліг проєкт, підготовлений громадськими експертами ще у 2015 році відповідно до положень Конституції та європейських стандартів належної практики проведення референдумів.
У законопроєкті чітко визначено предмет та суб'єкти референдуму, питання, які не можуть бути винесені на референдум, виписані процедури референдуму за народною ініціативою, проведення агітації, формування комісій, фінансування та кроки після оголошення результатів референдуму.
Як зазначають розробники, вони доклали максимум зусиль, щоб референдум за цим законопроєктом став реальним інструментом народовладдя, та передбачили механізми запобігання маніпуляціям.

«Референдум може бути як інструментом народовладдя, так і інструментом утвердження диктатури. Усе залежить від того, як виписаний відповідний закон: який предмет референдуму встановлено, яка процедура ініціювання референдуму, як проводиться агітація, підрахунок голосів, відбувається контроль тощо», – розповідає Ігор Коліушко, голова правління ЦППР.

Сьогодні під час пресконференції експерти ЦППР Юлія Кириченко, Ігор Коліушко, голова правління Громадянська мережа ОПОРА Ольга Айвазовська (Aivazovska Olga) прокоментували основні положення цього законопроєкту, звернули увагу на його новації та особливості застосування на практиці, а експерт Denys Kovryzhenko поділився висновками щодо нього, підготовленими IFES Ukraine.

Коротко, про що йшлося на заході 👉 https://bit.ly/2UzjJK4
Відеозапис пресконференції 👉 https://bit.ly/2Aqet4z

Для зручності окремі питання, пов'язані з референдумом, візуалізувані в інфографіці.





Захід ЦППР за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії у партнерстві з Громадянською мережею ОПОРА та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ.