Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

пʼятниця, 24 січня 2020 р.

Особливості правового режиму державного майна, закріпленого за закладами освіти, культурними та медичними закладами державної форми власності



Щербина, В.С., Бондар Т.В. Особливості правового режиму державного майна, закріпленого за закладами освіти, культурними та медичними закладами державної форми власності / В.С. Щербина, Т.В. Бондар // Юрид. Україна. - 2019. - № 7. - С. 12-20.

Представлено витяги зі статті, які безпосередньо стосуються бібліотек.






Згідно зі ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Умовою належного виконання державою соціальної та культурно-виховної функцій є, зокрема, наявність матеріальної бази. Сьогодні ще досить значна частина державного майна закріплена за державними закладами освіти, культури, медичними закладами та іншими державними бюджетними установами. Це майно слугує, переважно, майновою основою надання освітніх, культурних, медичних послуг тощо, що зумовлює деякі особливості правового режиму майна, належного зазначеним закладам. Проте, як правило, недостатнє фінансування сфери освіти, культури, медицини тощо змушує бюджетні установи до пошуку інших, ніж кошти державного бюджету, джерел надходження коштів. Найголовнішим з таких додаткових джерел фінансування є кошти, отримані від господарської діяльності, що здійснюється закладами освіти, культурними та медичними закладами шляхом надання визначених законодавством платних послуг, зокрема, шляхом використання майна господарського призначення.
Безумовно, прогалиною в Законі України від 14 грудня 2010 р. № 2778-VI «Про культуру» є відсутність вказівки на право, на якому майно належить державним закладам культури. Цей недолік Закону до певної міри компенсується в законах, що регулюють суспільні відносини у сфері музейної, бібліотечної та театральної справи.
Стаття 28 Закону України від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР «Про бібліотеки і бібліотечну справу» [18] встановлює, що бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнання та інше майно, що є державною або комунальною власністю та передане засновником бібліотекам державної і комунальної форм власності, належить їм на праві оперативного управління.
Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, закріплені за державними бібліотеками на праві оперативного управління, є державною власністю, незалежно від місця їх знаходження.
Як встановлено абз. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про культуру», заклади культури можуть одночасно з основною діяльністю провадити іншу господарську діяльність і одержувати від неї доходи, якщо інше не встановлено законом і така діяльність відповідає меті, з якою вони створені.
Відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 493) [20], державні заклади культури можуть надавати такі, зокрема, послуги з використання майна господарського призначення, як: надання в оренду приміщень, малих архітектурних форм і територій; надання місць для стоянки автомобілів та інших транспортних засобів; прокат музичних інструментів, культурно-спортивного і туристичного інвентарю, сценічних костюмів, взуття, театрального реквізиту; надання послуг з оренди транспортних засобів, обладнання, майна, інструментів, що належать закладам культури.
При цьому, згідно з п. 7 Порядку визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженого наказом Міністерства культури України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 1 грудня 2015 р. № 1004/1113/1556, матеріальні цінності, майно закладу культури, придбане або створене за рахунок коштів, отриманих від платних послуг, належать закладу культури на правах, визначених чинним законодавством, та використовуються ним для виконання своїх цілей і завдань, визначених статутами (положеннями).
Якщо з правовим титулом майна, закріпленого за казенним підприємством проблем не виникає - згідно зі ст. 77 ГК України ним є право оперативного управління, то на питання щодо права, на якому майно закріплене за закладом охорони здоров’я - державною установою, відповіді в законодавстві немає. За аналогією закону можна припустити, що це буде право оперативного управління.

неділя, 5 січня 2020 р.

Нововведення, що очікують українців у 2020 році



Шановні друзі!
Представляємо узагальнені нововведення, що очікують українців у 2020 році.






Заробітна плата та прожитковий мінімум

Державний бюджет України на 2020 рік передбачає збільшення мінімальної заробітної плати до 4723 грн. Це на 550 грн., або на 13%, більше, ніж у 2019 році.
Загальний показник прожиткового мінімуму з 1 січня становитиме 2027 грн.
Новий бюджет передбачає двічі підвищувати мінімум, до кінця року він має становити 2189 грн.
На 1 січня прожитковий мінімум буде таким:
  • діти до 6 років – 1779 грн.,
  • від 6 до 18 років – 2218 грн.,
  • працездатні люди – 2102 грн.,
  • особи, які втратили працездатність – 1638 грн.


Пенсія та трудовий стаж

Відповідно до збільшення прожиткового мінімуму збільшуватиметься і розмір мінімальної пенсії. З 1 січня вона становить 1638 гривень.
Українцям, яким в 2020-му виповниться 60 років – і чоловікам, і жінкам – для отримання пенсії за віком необхідно буде мати не менше 27 років стажу.
Так, якщо у людини від 17 до 27 років страхового стажу, то на пенсію він зможе вийти не раніше 63 років, а при стажу від 15 до 17 років – не раніше 65 років. Для порівняння: у 2019-му для виходу на пенсію потрібно було мати 26 років трудового стажу, а в 2017-м достатньо було лише 15 років.
Літнім людям, які і до 65-ти не мають достатньо стажу, доведеться працювати і далі, або ж звертатися в органи соціального захисту для призначення соціальної допомоги. У такому разі розмір соціальних виплат буде дорівнювати прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб.



Монетизація субсидій

З 1 січня 2020 року пільгові категорії українців отримуватимуть пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, купівлю твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу впродовж всього опалювального періоду лише грошима.
Згідно прийнятому 19.12 2019 р. Закону «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», передбачені правила перевірки громадян на отримання ними соціальної допомоги. В законі прописані три етапи перевірок.
  • перший – коли людина подає документи;
  • другий – в процесі отримання грошей, тобто будуть вивчати правильність їх отримання;
  • третій – після отримання коштів. Мова йде про правильність використання отриманих коштів (є нібито випадки, коли люди отримують монетизацію субсидій, але витрачають кошти не на оплату комунальних послуг).


Оплата газу

За домовленостями з МВФ, з 1 січня 2020 року українці повинні платити за газ ринкову ціну. Щоб захистити населення від коливання цін, Кабінет міністрів увів так звану гарантовану («страхову») ціну, тобто фіксацію ціни на певному рівні. Це означає, що з 1 січня буде два варіанти, як платити за газ: або за гарантованою (яка діятиме до кінця кварталу), або за ринковою цінами.
Також у січні відбудеться перехід на тарифікацію послуг розподілу природного газу за системою замовленої потужності. Це означає, що кожен побутовий споживач буде платити окремо за газ та послуги з його доставки (розподілу) за двома різними платіжками.
Розмір абонентської плати за газ буде розраховуватися індивідуально, залежно від обсягу споживання газу протягом «газового року». Середньомісячне споживання газу в кубометрах помножать на базовий коефіцієнт.

Вибори по-новому

Документ набирає чинності за винятком декількох підпунктів перехідних положень з 1 січня 2020 року, один із яких починає діяти з 1 липня 2020 року.
З Виборчого кодексу зникне поняття мажоритарки, яка вважається однією з найкорупційніших політичних механізмів. Вибори народних депутатів відбуватимуться на основі пропорційної системи з відкритими списками. Спочатку треба буде обрати партію зі списку запропонованих, а потім ще й кандидата від обраної партії зі списку кандидатів.
Тепер прохідна межа буде складати 3% а не 5%, як було.

Кінець депутатської недоторканності

Верховна Рада внесла зміни до статті 80 Конституції, позбавивши з 2020 року народних депутатів недоторканності.
З Основного Закону виключено положення, згідно з яким народні депутати не могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди Верховної Ради.
Цю норму вигадали для того, щоб на парламентарів не було тиску, а свої рішення вони ухвалювали незалежно. Однак з часом ця норма почала сприйматися суспільством як можливість для народних обранців уникати відповідальності за злочини, зокрема, корупційні.
В Основному законі також з'явилася норма про те, що члени парламенту не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання у Верховній Раді та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Податки для ФОПів

Податки для фізичних осіб підприємців із 1 січня 2020 року також збільшаться. Це пов’язано із збільшенням прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Зокрема, зросте єдиний податок та єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
  • ФОП I групи спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2020 року платитиме 1249,26 грн. на місяць. З них 1039,06 грн. ЄСВ і 210,2 грн. єдиного податку.
  • ФОП II групи спрощеної системи - 1983,66 грн. на місяць, це 1039,06 грн. ЄСВ і 944,6 грн. єдиного податку.
  • Для III групи спрощеної системи розмір єдиного податку залежатиме від розміру доходу та системи, яку вибере платник: 3% від доходу за місяць для тих ФОП, які платять податок на додану вартість (ПДВ) і 5% від доходу для тих, хто ПДВ не платить.


Добровольцям нададуть статус учасника бойових дій

З 1 січня вводиться в дію Закон № 329-IX щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам з-поміж учасників антитерористичної операції. Відповідно до змін, внесених в Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються особи, які до 24 лютого 2018 року у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із ЗСУ, МВС, Нацполіцією, Нацгвардією, СБУ та іншими законними військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Викривачам корупції гарантовано захист держави

1 січня набув чинності Закон № 198-IX щодо викривачів корупції. Викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила правоохоронні органи про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у процедурах відбору. Повідомлення про можливу корупцію може бути анонімним. Разом з тим повідомлення має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, які можуть бути перевірені. У разі непідтвердження фактів провадження закривається.
Правоохоронні органи можуть застосовувати до викривачів правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи. За повідомлення про корупційний злочин викривачу виплачується винагорода. Однак премію отримаєте, якщо корупціонер завдав збитків бюджету більше, ніж на 10 мільйонів, та це буде доведено в суді. Розмір премії - 10% коштів, на які корупціонер завдав збитків, але не більше 3000 мінімальних зарплат. В 2020 році це 14,169 мільйонів гривень.

Молодим вчителям виплатять грошову допомогу

1 січня набула чинності постанова Кабміну № 1028 від 15 листопада 2019 року про виплату у 2020 році вчителям закладів загальної середньої освіти, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років, допомоги у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму (21020 грн.).

Малі школи припинять фінансувати

З 1 січня 2020 року планують припинити фінансування шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40, а також фінансування освітнього процесу в 10-11-х класах, де менше 20 учнів.
Навчальне навантаження на вчителя має зрости з 18 до 20 годин (так звана «вчительська ставка»).

Палити стане дорожче

З 1 січня в Україні на 20% подорожчають табачні вироби. В середньому пачка цигарок буде коштувати 45 гривень. Це пов'язано з вирівнюванням акцизної ставки до норм ЕС, де вона складає 90 євро за 1000 цигарок.

Дрібних злодюжок почнуть карати суворіше

Підвищено поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжки.
Крадіжка чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 192,1 грн.. Дане правопорушення тягне за собою штраф у розмірі від 17 до 510 грн.., або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Якщо вартість викраденого майна перевищує 192,1 грн., настає кримінальна відповідальність. А це вже штраф від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (тобто від 850 до 1700 грн..), або громадські роботи на строк від 80 до 240 годин, або виправні роботи строком до двох років, або арешт строком до 6 місяців, або позбавлення волі строком до трьох років.

Кримінальна відповідальність для нетверезих водіїв

В Україні у 2020 році посилять штрафи для нетверезих водіїв. З 1 липня вступить у силу закон про кримінальну відповідальність за водіння в нетверезому стані.
Попався вперше? Штраф від 17 до 34 тисяч гривень. А штраф за повторне правопорушення – 51 тисяча гривень і позбавлення прав. Також п'яного водія можуть взяти під варту на 72 години, якщо він намагався втекти або пручався.
МВС планує підвищити штрафи і за інші порушення ПДР. Пропонується збільшити розміри штрафів:
  • за перевищення швидкості – 3,4 тис. грн. (зараз 510 грн.);
  • залишення місця ДТП – 3,4 тис. грн. (зараз 255 грн.).


Штрафи для власників «євроблях»

З 1 січня 2020 року в Україні вводяться в дію штрафи для власників так званих «євроблях»:
  • за водіння машини на єврономерах – 8 500 грн.;
  • повторне за рік водіння «євробляхи» – 17 000 грн. і заборона на водіння протягом року;
  • якщо затримав розмитнення на строк до 1 доби – 170 грн.;
  • від 1 до 10 діб – 340 грн.;
  • від 10 до 20 діб – 8 500 грн.;
  • від 20 до 30 діб – 85 000 грн.;
  • від 30 діб – 170 000 грн.


Зросте абонплата за стаціонарний телефон

Для населення максимальна абонентська плата за дротяний телефон без погодинної оплати місцевих дзвінків, підключений по окремій лінії, збільшиться з 55,92 до 61,51 грн.. Розмір максимальної абонплати за аналогічну послугу для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців зросте з 61 до 67,10 грн..
Крім того, «Укртелеком», який є монополістом у сфері надання послуг стаціонарного зв'язку, підвищив на 20-25 грн.. тарифні пакети «Домашній базовий» та «Домашній безлімітний».
З 1 лютого 2020-го ліквідують таксофони.

За доставку пенсії доведеться заплатити

«Укрпошта» підніме ціни на свої послуги. За доставку пенсій та грошової допомоги листоноші тепер братимуть у селах 1,15% суми відповідної виплати,а селищах міського типу – 2,3% виплати.

Підвищать вартість доставки посилок

Змінюється вартість доставки дрібних пакетів за кордон. Для відправлення вагою до 250 грамів тариф зростає на 0,25 дол., а від 250 грамів до 2 кілограмів – на 0,5 дол.
Фінальний тариф до оплати без знижок складе:
  • на дрібні пакети вагою 0-250 грамів – від 6 до 6,3 дол.,
  • вагою 250-500 грамів – від 11,4 до 12 дол.

З 1 січня тарифи на послуги підвищує і «Укрпошта». Відправлення листів, бандеролей та посилок зросте на 12,5%.

У 2020 році буде 16 вихідних

Вихідні у 2020 році в Україні: 1 січня – Новий рік; 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове; 8 березня – Міжнародний жіночий день; 19 квітня – Великдень; 1 травня – День праці; 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні; 7 червня – Трійця; 28 червня – День Конституції України; 24 серпня – День Незалежності України; 14 жовтня – День захисника України.
Рекомендується зробити вихідними 9 березня, понеділок – оскільки 8 березня випадає на неділю; 20 квітня, понеділок – оскільки 19 квітня (Великдень) випадає на неділю; 11 травня, понеділок – оскільки 9 травня випадає на суботу; 8 червня, понеділок – оскільки 7 червня (Трійця) випадає на неділю; 29 червня, понеділок – оскільки 28 червня (День Конституції) випадає на неділю.