Вікопомний документ української політичної думки: до 310-річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика

Вісімнадцяте століття, а точніше, його останні два десятиріччя, – це час, коли схвалювалися конституції: 1787 – конституція Сполучених Штатів Америки, 1791 – конституції Франції та Польщі. В Російській імперії спроби створити конституцію мали місце тільки у першій чверті XIX ст., але закінчилися трагічним повстанням декабристів 1825 р. І тут ми можемо з гордістю стверджувати, що Україна вела у цьому перед. Наша Конституція була схвалена 5 квітня 1710 р. Цей вікопомний документ української політичної думки склався як договір поміж трьома основними політичними силами козацької держави: гетьманом, генеральною старшиною та Військом Запорозьким.

Як і польська конституція 3 травня 1791 р., Конституція гетьмана Пилипа Орлика була схвалена у часи боротьби за незалежність: польська конституція постала поміж першим (1772) та другим (1793) поділами Польщі, що в той час не обіймала усіх польських територій. Влада гетьмана П. Орлика поширювалася на Правобережну Україну, що тоді була під зверхністю Туреччини, союзниці Карла XII. Обидві конституції діяли досить короткий час: польська – у 1791-1795 рр. (до третього, кінцевого, поділу Польщі), а українська – у 1710-1714 рр. Однак це не применшує значення цих унікальних документів. День 3-го травня й по сьогодні святкується у Польщі як національне свято. Час, щоб і 5 квітня в Україні набуло такого ж відзначення.

Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року в м. Косут Ошмянського повіту на Віленщині (тепер територія Білорусі) і помер в Яссах ( тепер територія Румунії) 26 травня 1742 року. Він був старшиною Війська Запорізького, генеральним писарем, гетьманом України (у вигнанні), дипломатом, і найближчим помічником гетьмана Івана Мазепи.

Пилип Орлик навчався у єзуїтському колегіумі у Вільно (Вільнюс), а до 1694 року – в Києво-Могилянській колегії. В 1699 році він став старшим військовим канцеляристом і регентом справами Генеральної військової канцелярії Війська Запорізького, а з 1706 року – генеральним писарем. Займаючи цю посаду і будучи найближчим помічником Мазепи, він сприяв секретній переписці Мазепи з поляками і шведами і допомагав Мазапі формувати антиросійську коаліцію.

Після поразки у битві під Полтавою в 1709 році, Пилип Орлик разом з гетьманом Іваном Мазепою та королем шведським Карлом ХІІ опинилися в Бендерах (сучасна Молдова). Мазeпа незадовго помер, а Пилип Орлик був обраний гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва а також турецького султана і шведського короля.

Перебуваючи у Бендерах, Орлик складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» і укладає зі старшиною та запорожцями угоду – документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика. Ця, так звана Бендерська конституція, вважається першою українською Конституцією, а також однією із перших конституцій у Європі.

Конституція Пилипа Орлика є першою в світі конституцією, котра встановлює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Документ складається з преамбули і шістнадцяти розділів. Згідно з конституцією законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту. Генеральній Раді належало працювати сесійно тричі на рік. Найвищу виконавчу владу мали гетьман разом із Радою генеральної старшини, а всі юридичні справи мали б бути у юрисдикції Генерального суду. Отже, українська конституція 1710 року передувала конституціям Сполучених Штатів Америки, Франції і Польщі і відображала прогресивні наміри козацької еліти.

Перша сторінка конституції на латині. Оригінал зберігається в Національному архіві Швеції

Доцільно відмітити, що Пилип Орлик довший час проживав у Швеції. З 1716 по 1719 – в Крістіанштаді, а 1719 по1720 – в Стокгольмі.

Творці Конституції, складаючи її в чужій країні, усвідомлювали, що її застосування буде неймовірно важким. Треба було спочатку визволити Україну від московського панування. їхні власні сили були дуже невеликі: кілька тисяч козаків і старшини. Вони мали намір зробити це за допомогою Швеції, Туреччини та інших країн.

Зі шведським королем Карлом XII було укладено спеціальну угоду. Як протектор України він санкціонував козацьку Конституцію, підтвердивши, таким чином, права і вольності Війська Запорозького. Водночас він виступив гарантом незалежності України та недоторканості її кордонів, які, за Конституцією обіймали Лівобережжя і Правобережжя. Шведський король зобов'язувався – не складати зброї доти, доки Україну не буде визволено з-під московського панування, і не укладати миру з царем, не домігшись попередньо відновлення незалежності України.

Отже, ця перша в світі конституція була пройнята демократичним духом і визначала прогресивний історичний парламентський напрямок розвитку державних реформ. Хоч і не втілена в життя, вона однак є однією з найвидатніших історичних державно-політичних пам'яток. Державний документ – «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького Війська» – мусить зайняти належне йому місце в європейській історіографії і, здається, зберігає певну актуальність для депутатського корпусу сучасного парламенту незалежної самостійної України – її Верховної Ради.

Україномовний оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається в Російському державному архіві старовинних актів (м. Москва) з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького

Декілька цікавих фактів про Пилипа Орлика

Одне обличчя з Мазепою

На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а його соратник Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.

Барон

Майбутній гетьман України був представником білоруського шляхетського роду Орликів (чеського походження), що користалися білоруським гербом «Новина» та писалися литвинами (білорусами). Його батько служив у війську короля Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни в битві під Хотином у грудні 1673 року. Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року у Косуті, Ошмянського повіту Віленського воєводства, що на території сучасної Білорусі. Батько Пилипа Орлика був католиком і служив польському королеві. Але його мати Ірина, яка була православною, вирішила хрестити сина за східнохристиянським обрядом. Таким чином, закінчивши Віленський єзуїтський колегіум, майбутній гетьман вступив до Києво-Могилянської колегії. Навчався відмінно, проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і літературою. 1698-1700 років – служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита, потім у Полтавському полку, а згодом старшим військовим канцеляристом і реєнтом – заступником генерального писаря – головної військової канцелярії Війська Запорізького. Так почалася політична кар’єра Пилипа Орлика.

Поліглот

Окрім української мови, вільно володів польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською

Обраний гетьман

5 квітня 1710 року запорозькими козаками, яких іноді називають «першою українською політичною еміграцією», було обрано Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля.

Поет

Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі, та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».

Дипломат-вигнанець

Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії. Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710), кримським ханом (1711, 1712), вступав у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України.

Автор першої у світі конституції

Автор першої у світі конституції сучасного вигляду. Документ визначав права і обов'язки усіх членів Війська Запорізького та був затверджений шведським королем Карлом ХІІ. Хоча вона і не набула чинності, оскільки була написана в умовах вигнання, але документ залишається пам'яткою української політико-філософської та правової думки.

Борець із корупцією

Шість статей Конституції спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають у написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту. Зокрема гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі звільнення від повинностей.

«Мати-героїня»

Дружина Анна (народилась 29 липня 1683 року) майже на 15 років пережила Орлика. Подружжя мало вісім дітей: Анастасія (1699-1728), Григір (1702, Батурин – 1759, Михайло (1704–), Варвара (1707–), Яків (1711, Бендери – 1721), Марта (1713–), Марина (1715–) та Катерина (1718, померла рано).

Збройною акцією хотів повернутися до України

За підтримки Карла XII Пилип Орлик вступив у союз із кримськими татарами та Османською імперією, і 8 листопада 1710-го року остання, підтримуючи гетьмана Орлика, оголосила війну Московії. Маючи за спиною підтримку шведів та турків, Пилип Орлик добре підготувався до походу, в який 12 лютого вирушив з Бендер, перейшовши кордон поблизу Рашкова. Він розсилав листи-універсали в яких закликав до повстання народу проти влади московського царя. Населення підтримало Орлика і один за одним міста Правобережжя переходили під владу гетьмана. Проти полків Пилипа Орлика виступило військо під командуванням генерального осавула Григорія Бутовича, яке було розбите в бою під Лисянкою. Гетьмана підтримав повсталий український народ. У березні 1711 року об’єднані війська під командуванням Пилипа Орлика підійшли до добре укріпленої Білої Церкви, де перебував московський гарнізон. Розпочалася облога міста, але жоден із штурмів не був успішним, бо гарнізон мав достатню кількість боєприпасів і сильну артилерію.

• На честь Пилипа Орлика названо аеропорт у Франції (паризький аеропорт Орлі). За однією з версій, така назва присвячена 300-річчю з моменту появи першої Конституції (першого нормативно-правового акту такого характеру у Європі).
• 2011 р. в місті Крістіанстаді (Швеція) був урочисто відкритий пам’ятник Орлику.
• У Києві на честь Пилипа Орлика названо одну з центральних вулиць, де розташований пам’ятник гетьманові.

Пам'ятник Пилипу Орлику (м. Київ)

Література

1. Головатий С. Так чим же направду є «Конституція Пилипа Орлика»? [Текст] / С. Головатий // Право України. - 2016. - № 1. - С. 113-129. - Бібліогр. : с. 128-129
2. Гончаренко, В. Д. Конституційне будівництво в Україні на різних етапах її історії [Текст] / В. Д. Гончаренко // Конституція України - основа розбудови правової демократичної соціальної держави та формування правової системи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 23-24 черв. 2011 р. / Адмін. Президента України, Нац. акад. правов. наук України, Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». - Х. : Право, 2011. - С. 120-122 .
3. Губань Р. Конституція Української Гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / Р. Губань // Юридичний журнал. - 2010. - 3. - С. 135-136.
4. Діптан І.І. Договори і постанови… 5(16) квітня 1710 року: амбівалентність осмислення [Текст] / І. І. Діптан // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2014. - Вип. 66. - С. 44-59
5. Іллюк, М. Пам'ятаймо Конституцію гетьмана Орлика : [конкурси] [Текст] / М. Іллюк // Юридичний вісник України. - 2010. - 15 (10-16 квітня). - С. 3.
6. Козаченко А.І. Принцип поділу державної влади за Конституцією Пилипа Орлика 1710 року та Польською Конституцією 1791 року [Текст] / А. І. Козаченко // Проблеми законності : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків : Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2019 = Problems of legality = Проблемы законности. - Вип. 144. - С. 8-17.
7. Мединська Л. С. Конституція Пилипа Орлика як політико-правове втілення Української Державності [Текст] / Л. С. Мединська // 300 років Конституції Гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 14 трав. 2010 р. / Львів. міськрада, Львів. держ. ун-т внутр. справ, Міжнар. асоц. істориків права. - Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. - С. 101-105.
8. Нечай Х. Я. Коротка характеристика "пактів й конституції прав і вільностей Війська Запорізького". Чому Пилип Орлик не досяг поставленої мети [Текст] / Х. Я. Нечай // 300 років Конституції Гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 14 трав. 2010 р. / Львів. міськрада, Львів. держ. ун-т внутр. справ, Міжнар. асоц. істориків права. - Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. - С. 109-114.
9. Олійник, О. Преамбула Бендерської Конституції 1710 року як ідеологічна складова політики українського державотворення початку XVIII століття [Текст] / Олександр Олійник // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2011. - № 2. - С. 58-64. - Бібліогр. : с. 64.
10. Рендюк Т. Бендерська Конституція 1710 року - апогей політичної та правової думки Пилипа Орлика в еміграції (до Дня Конституції України 28 червня) [Текст] / Т. Рендюк // Зовнішні справи : Суспільно-політичний журнал. - 2017. - № 6. - С. 26-31.
11. Рудик П. А. Міркування щодо висвітлення деяких положень Конституції Пилипа Орлика [Текст] / П. А. Рудик // Часопис Київського університету права. - 2010. - N 4. - С. 32-37. - Бібліогр.: с. 36-37.
12. Рудик П.А.До питання повної назви та опублікування оригіналу Конституції Пилипа Орлика [Текст] / П. А. Рудик // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2011. - Вип. 53. - С. 108-113
13. Скрипнюк, О. Конституція Пилипа Орлика 1710 року: основні правові і політичні ідеї та її історичне значення [Текст] / О. Скрипнюк // Юридична Україна. - 2010. - N 12. - С. 4-10. - Библиогр. в конце ст.
14. Томенко М. П'ять уроків Мазепи - Орлика для сучасної конституційної дискусії [Текст] / Микола Томенко // Віче : журн. Верхов. Ради України. - 2015. - N 23/24. - С. 32-34.

Про старт другого етапу медичної реформи в Україні

З 1 квітня 2020 року в Україні має розпочатися другий етап медичної реформи, який передбачає введення безкоштовних медичних гарантій українцям від держави. У Кабміні стверджують, що пандемія коронавірусу та карантин з цього приводу ніяк не впливатимуть на продовження медичної реформи.

Орієнтовно з 1 квітня заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану (міські, районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні і центри) медичну допомогу, почнуть працювати за дещо зміненими правилами.

Також відповідно до програми медичних гарантій, з 1 квітня в Україні не буде медичних установ. Натомість заклади охорони здоров’я мають змінити статус, ставши комунальними некомерційними підприємствами. Для цього медзаклади повинні мати ліцензію на надання медичної допомоги, бути комп’ютиризованими і підключеними до медичної інформаційної системи.

Усі види медичної допомоги "розсортовано" у 27 пакетів. До них увійшли хірургічні операції, пологи, допомога при гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, лікування туберкульозу, психічних розладів тощо. І кожній лікарні потрібно буде обрати пакети, медичні послуги яких вона хоче і може надати. Для кожної медичної послуги буде встановлений свій тариф. Приміром, пологи коштуватимуть 8500 грн, а лікування інсульту – 19500 грн. Поки Міністерство фінансів України ще остаточно не узгодило "тарифи".

Що передбачає другий етап медичної реформи

1 квітня в Україні офіційно починається друга частина медичної реформи. За Програмою медичних гарантій українці отримуватимуть гарантований пакет медичних послуг.

Програмою медичних гарантій визначається перелік медичних послуг і ліків, які пацієнтам оплачуватиме держава з бюджету. На це передбачено 72 млрд грн на 2020 рік. Лікарні отримуватимуть гроші від Національної служби здоров’я України залежно від обсягу та типу медичних послуг, які вони надали пацієнтам.

Уряд зазначає, що Програма медичних гарантій містить первинну допомогу, екстрену, амбулаторно-поліклінічну. До неї увійдуть послуги профільного лікаря, до якого направив сімейний лікар; стаціонарна, паліативна медична допомога – обслуговування невиліковних хвороб (знеболювання, допомога сім'ям пацієнтів, підтримка життєдіяльності, догляд за пацієнтом); медична реабілітація, медична допомога у зв'язку з пологами та реімбурсація ліків (програма "Доступні ліки").

У державному бюджеті закладено 72 мільярди гривень на реалізацію Програми медичних гарантій (на 20% більше за субвенції минулого року), тоді як весь бюджет охорони здоров’я становить 113 млрд гривень.

Які послуги українці отримають безкоштовно

Українські пацієнти зможуть гарантовано отримати за направленням від сімейного лікаря безкоштовні медичні послуги без прив'язки до місця проживання. До пакету входять такі послуги:

• амбулаторні обстеження і діагностика;
• госпіталізація;
• реабілітація;
• хірургічне втручання;
• лікування інфарктів (для українців у віці від 65 років);
• видалення апендиксу;
• лікування хронічного бронхіту.

Що очікує на пацієнтів з 1 квітня

Декларація з лікарем. Пацієнтам варто пам’ятати – аби отримати безкоштовну допомогу, в першу чергу необхідно укласти декларацію зі своїм сімейним лікарем. Ті, хто не підпише декларацію, з 1 квітня вимушений буде сплачувати за планові медичні послуги. Цікаво, що тарифи на співпрацю з пацієнтами без декларацій встановлюватимуть лікарні самостійно.

Але оплата не стосується ані невідкладної, ані екстреної допомоги – ці послуги для всіх надалі будуть безкоштовними.

Електронні скерування. З квітня діятимуть електронні скерування до вузькопрофільного спеціаліста – сімейний лікар видаватиме їх пацієнту, котрий сам обиратиме лікаря. Гіпотетично можна піти навіть до лікаря в іншій області у лікарню, яка співпрацює з НСЗУ. Нарешті місце проживання та реєстрації пацієнта не матиме жодного впливу для черговості надання медичної допомоги. Такі онлайн-скерування унеможливлюють виправлення та мінімізують випадки корупції – тож система має стати прозорішою.

Конкуренція між лікарнями. Таким чином пацієнт має стати центром системи надання медичних послуг. Конкуренція між медичними закладами сприятиме росту рівня їхньої професійності.

Пріоритетне лікування. Лікування інсульту, інфаркту, пологи, неонатальна допомога та рання онкодіагностика будуть пріоритетом. Пріоритетні послуги фінансуватиме і НСЗУ, і МОЗ (закупівля дорогих ліків).

Що буде платним. Кожна комунальна лікарня сформує список платних послуг, приміром, обстеження чи аналізи. Наприклад, якщо пацієнт хоче зробити більше аналізів, ніж призначив лікар, йому доведеться доплачувати за це.

Таким чином, серед нововведень

• Пацієнти обиратимуть вузьких спеціалістів, у яких хочуть проконсультуватися чи зробити операцію, без прив’язки до регіону чи місця реєстрації.
• Отримати безкоштовну консультацію та медичну допомогу можна буде за скеруванням сімейного лікаря.
• Якщо пацієнт має намір піти на прийом до вузького спеціаліста за власним бажанням, не маючи скерування сімейного лікаря, він має оплатити послуги спеціаліста.
• Медична картка пацієнта та скерування до вузьких спеціалістів існуватиме в електронному вигляді.

Використані матеріали з сайту zik.ua

Детально про продовження медичної реформи ТУТ та про те, з чого розпочнеться другий етап медичної реформи в Україні читайте ТУТ