Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

четвер, 29 березня 2018 р.

Інтеграція заради миру: Інформаційний список


На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 травня 2017 р. № 308-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік» на блозі щомісячно публікуватимуться інформаційні списки літератури щодо державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України.







Інформаційний список (січень - березень 2018 року)

  • Гастинщиков, В. Україна і НАТО: проблеми євроатлантичної інтеграції України крізь призму діяльності вітчизняних ЗМІ (аналітичний огляд) [Текст] / В. Гастинщиков, М. Онищук // Вісник Книжкової палати. – 2017. – №9 (254). – С. 28-31. – Бібліогр. : с. 31.
  • Геник, В. Україна – НАТО: робота на результат : [ 5-6 березня 2018 р. в Одесі відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна - НАТО ] [Текст] / В. Геник // Чорноморські новини. – 2018. – 8-10 березня (№ 22-23). – С. 1, 2.
  • Позняк-Хоменко, Н. На те воно і НАТО. Чому Україні не варто сподіватися на швидкий вступ до Альянсу [Текст]/ Н. Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2018. – 13 березня. – С. 7.
  • Сірук, М. Досягнення і виклики. Посли НАТО дали оцінку особливому партнерству Альянсу з Україною за 2017 рік і визначили завдання на 2018-й / М. Сірук // День. – 2017. – 13 грудня (№225). – С. 3.
  • Торба, В. «Україна – НАТО : невійськова співпраця» : [круглий стіл «Україна – НАТО : невійськова співпраця як спільна відповідь гібрідним загрозам»] [Текст] / В. Торба // День. – 2017. – № 26 (15 лютого). – С. 5.
  • Чекаленко, Л. Концепції безпеки : сучасне прочитання [Текст] / Л. Чекаленко // Зовнішні справи. – 2017. – № 4. – С. 44-47.
  • Чорновіл, Т. Час ПДЧ. Перша Парламентська асамблея НАТО в Україні як крок до членства в альянсі [Текст] / Т. Чорновіл // Юридичний вісник України. – 2017. – № 41 (13-19 жовтня). – С. 9.


середу, 21 березня 2018 р.

Відмова від копійок: інфографіка


Національний банк України з 1 липня 2018 року припиняє додатковий випуск в готівковий обіг монет дрібних номіналів - 1, 2, 5, 10 і 25 копійок. 









Отже, саме з 1 липня запрацює правило округлення в чеку загальних сум розрахунків готівкою:
  • сума, яка закінчується від 1 до 4 копійок, округляється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
  • сума, яка закінчується від 5 до 9 копійок, округляється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

При цьому округлення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків.

У той же час Національний банк України не буде вилучати з обігу монети дрібних номіналів. Вони і далі будуть перебувати в обігу і використовуватися як засіб платежу. У разі наявності у покупця монет дрібних номіналів, він як і раніше може ними розраховуватися, а в разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві здачу цими номіналами.


Також в Україні грошові купюри замінять монетами ТУТ
За матеріалами ПОДРОБНОСТИ

четвер, 15 березня 2018 р.

Якщо сусіди залили вашу квартиру: алгоритм дій


Покрокова інструкція у разі залиття вашої квартири













Крок1. Фіксування факту залиття.
У випадку залиття вашої квартири надважливе значення має належне фіксування факту такого залиття. У подальшому, у разі відмови винуватця залиття квартири, добровільно відшкодувати завдану шкоду, виникне необхідність звертатись до суду, де потрібно буде доводити належними та допустимими доказами факт такого залиття.
По-перше, необхідно скласти відповідний акт, в якому повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з    вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Крім складання акту, доцільним буде детальне фотографування пошкоджень, завданих вашому майну залиттям квартири.

Крок 2. Встановлення розміру матеріальної шкоди нанесеної залиттям
У випадку, якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні. Однак, б і льш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Крок 3.Звернення до суду з позовною заявою
У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.
Якщо ви маєте акт, складений у відповідності до законодавства, про встановлення факту залиття, та належні докази розміру завданої шкоди, то вірогідність задоволення вашого позову досить велика.

Таким чином, обов’ язок доказування своєї невинуватості у справі за вашим позовом буде покладено на відповідача і якщо він не доведе, що невинуватий, то позов буде задоволено і розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям, буде стягнуто на вашу користь.

Детальніше – на сторінці адвоката Ігоря Тетері ТУТ


пʼятницю, 2 березня 2018 р.

Судова реформа: здобутки і перспективи



Система правосуддя в Україні від моменту набуття державою незалежності фактично перебуває у стані постійного реформування. Як правило, кожен реформаторський захід у цій сфері відбувався під гаслами забезпечення незалежності судової влади, наближення національної судової системи та судочинства до міжнародних і європейських норм та стандартів.
Сьогодні судова система України переживає черговий етап свого реформування. 2 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (нова редакція), внесені зміни до інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів
В процесі здійснення конституційної судової реформи сформовано Верховний Суд, створено Вищу раду правосуддя та Громадську раду доброчесності, прийнято закон про Конституційний Суд, розроблено нові процесуальні кодекси тощо. За цей час розпочато оновлення суддівського корпусу, введено адвокатську монополію у вищих судах.
Незважаючи на те, що судова реформа ще не завершилася, сьогодні майже всі її новації викликають чимало запитань у фахівців.

Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): закон України від 02.06.2016 р. № 1401- VIII [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/go/1401-19

Про Вищу раду правосуддя: закон України від 21.12.2016 №1798-VIII [Текст] : відповідає офіційному тексту. – Харків: Право, 2017. – 84 с.

Про судоустрій і статус суддів: закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Текст]: відповідає офіційному тексту. – Харків: Право, 2017. – 128 с.

Актуальні питання судоустрію та формування корпусу суддів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (13 травня 2017 р., м. Одеса) / за заг. ред. В.В. Долежана. – Одеса: Юрид. л-ра, 2017. – 376 с.









Баганець, О. Судова реформа і Конституція : аналіз приведення нормативних актів до нової редакції Основного Закону в руслі змін у судочинстві [Текст] / О. Баганець // Юрид. вісник України. – 2017. – № 41(13-19 жовт.). – с. 6-7.
Автор, заслужений юрист України, ветеран прокуратури, аналізує зміни до Основного Закону щодо правосуддя та стверджує, що ці зміни, за визначенням багатьох експертів, спрямовані на значне розширення повноважень глави держави, а тому несуть у собі ризики майбутньої узурпації останнім влади.

Баганець, О. Чи потрібен Україні спеціалізований антикорупційний суд?: чергова зміна риторики влади (тепер уже щодо необхідності створення Вищого антикорупційного суду, а не антикорупційної палати) як свідчення неприйнятності й шкідливості "реформ", нав'язаних Україні з-за кордону [Текст] / О. Баганець // Юрид. вісник України. – 2017. – № 43/44 (27 жовт. - 9 листоп.). – с. 6-7.

Зельдіна, О. Новели судової реформи: позитивні та негативні наслідки [Текст] / О. Зельдіна // Юрид. вісник України. – 2017. – № 43/44 (27 жовт. - 9 листоп.). – с. 4-5.
Автор аналізує прийнятий 3 жовтня 2017 року закон про внесення змін в  процесуальне законодавство України  та стверджує, що ці зміни мають стати запорукою наближення до європейської системи права. Проте поспішність прийняття цього закону призвела до негативних наслідків, зокрема, суперечливості норм права, наявності корупційної складової в нормах закону й інших проблемних питань.

Мельник, М. «Запропоновані зміни загрожують незалежності суддів і можуть призвести до обмеження права на судовий захист»: окрема думка судді Конституційного Суду України Мельника М.І. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України [Текст] / М. Мельник // Юрид. вісник України. – 2016. – №4 (29 січ. - 4 лют.). – с. 4-5; №5 (5 – 11 лют.). – с. 4-5.

Москвич, Л. М. Новий етап судової реформи: очікування та сподівання [Текст] / Л. М. Москвич // Право України. – 2016. – № 7. – с. 24-33. – Бібліогр. : с. 31-32.
Стаття присвячена критичному аналізу положень змін до Конституції України щодо правосуддя. У ній стверджується, що певні положення нових конституційних норм містять неоднозначне сприйняття і потребують критичної оцінки на предмет потенційного ризику зловживання правом при прийнятті наступних законів.




Прилуцький, С. В. Вища рада правосуддя – самостійний орган судової влади України!? (актуальні питання новітнього конституційного формату) [Текст] / С. Прилуцький // Публічне право. – 2017. – № 4. – с. 9-18 : портр. – Бібліогр.: с. 17.
Судова реформа 2016 року внесла кардинальні зміни до системи вітчизняного правосуддя. Одне з ключових перетворень торкнулося організації та функцій Вищої ради юстиції. Стаття присвячена аналізу правового статусу Вищої ради правосуддя та найбільш дискусійним аспектам щодо юрисдикційних повноважень даного органу.



Прилуцький, С. В. Модернізація статусу суддів: концепт взаємодії громадянського суспільства та держави в умовах конституційної реформи 2016 року [Текст] / С. Прилуцький, О. Стрєльцова // Публічне право. – 2016. – № 4. – с. 9-17. – Бібліогр.: с. 16.
У статті аналізуються основні новації, які принесла конституційна реформа 2016 року щодо правового статусу суддів України. а також їх вплив на подальший розвиток судової влади в державі.

Просянюк, О. Чому посилився тиск на суддів, і як захиститися в таких ситуаціях? [Текст] / О. Просянюк // Юрид. вісник України. – 2017. – № 37/38 (15-28 верес.). – с. 9.
Автор розглядає передбачені Конституцією України, міжнародними актами і законами України гарантії незалежності і недоторканності суддів і стверджує, що останнім часом системний і відвертий характер набули випадки тиску на суддів при здійсненні ними правосуддя. При цьому, левова частка повідомлення судів про втручання стосується дій громадян і громадських об’єднань.