Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

понеділок, 12 лютого 2024 р.

Національна безпека незалежної України: осягнення сутності

 

 

Одним з найбільш важливих складників державотворчого процесу в Україні є діяльність державних органів та зацікавлених структур громадянського суспільства з питань забезпечення національної безпеки.




В умовах сучасних загроз розуміння сутності національної безпеки, здатність країни своєчасно виявляти, запобігати і нейтралізувати реальні та потенційні загрози національним інтересам, є актуальними.

Правова база, що регулює відносини у сфері національної безпеки розроблена на основі Конституції України з урахуванням глибоких змін, що відбуваються в країні і у світі. 

Основні засади державної політики України, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності суспільства визначає Закон України «Про основи національної безпеки України». За визначенням, яке дається у Законі, національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Основні законодавчі акти у сфері національної безпеки України наводяться у цій віртуальній виставці.

Питання різноманітних загроз національній безпеці України від моменту її проголошення до сучасного стану розвитку − широко представлена в наукових працях українських юристів та політологів.


 

Конституція України : із змінами https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

 






Про Збройні Сили України : закон України від 06.12.1991 №1934-XII, редакція від 23.03.2023, підстава - 2952-IX

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text

 






Про національну безпеку України : закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII, редакція від 31.03.2023, підстава - 2849-IX  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text

 







Про оборону України : закон України від 06.12.1991 №1932-XII, редакція —від 15.04.2023, підстава - 3000-IX

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text

 

432-19

342.4(477) 

К 65 

Конституція України. Науково–практичний коментар [Текст] /за заг. ред. К. І. Чижмарь та О. В. Лавриновича. – Київ : Видавничий дім «Професіонал», 2019. – 290 с.

 






Біленчук П. Безпекова платформа правової засади врегулювання обігу вогнестрільної зброї як конституційна гарантія забезпечення національної безпеки України [Текст] /П. Біленчук // Юрид. вісн. України. – 2021. - №44-45. – С. 18-19.

 

Ковальська О. В. Кримінально-правова охорона основ національної безпеки України та диференціація злочинів проти основ національної безпеки в сучасних умовах [Текст] / О. В. Ковальська // Юрид. Україна. – 2022. - №5. – С. 14-21.

 







Лагодіна В. Національна безпека як зміст і мета державної політики України

[Електронний ресурс] / В. Лагодіна  https://ippi.org.ua/sites/default/files/07lvdpu.pdf

 

Нікітін Ю. В. Правова культура України — фундаментальний чинник національної безпеки держави та інтеграції у правове поле Європейського Союзу [Текст] / Ю. В. Нікітін, Д. Ю. Нікітін // Юрид. Україна. – 2022. - №5. – С. 6-13

 







Павленко Д. Г. Національна безпека: поняття, складники, чинники впливу [Електронний ресурс] / Д. Г. Павленко, Ю. В. Семенюк, Ю. М. Лисецький 

https://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/3_2021/19.pdf

 

380-19

323(477)(042)  

Політика історичної пам`яті в контексті національної безпеки України : аналітична доповідь [Текст] / Нац. ін-т стратег. дослідж. – Київ, 2019.

 




698-16

343.32/34  

С41 

Сичевський В. В. Науково-практичний коментар до Розділу I Особливої частини Кримінального кодексу України (Злочини проти основ національної безпеки України) [Текст] / В. В. Сичевський, Є. І. Харитонов, Д. О. Олєйніков ; Служба безпеки України. – Харків : Право, 2016. – 230 с. – (Бібліотека слідчого)




48-17

343.32(477)

Ч82 

Чуваков О. А. Злочини проти основ національної безпеки України: проблеми кримінально-правової теорії і практики : монографія [Текст] / О. А. Чуваков ; відп. ред. О. М. Костенко. – Одеса : Фенікс, 2017. – 362 с.

четвер, 1 лютого 2024 р.

Основне з нового законопроєкту №10449 про мобілізацію

 

Основне з нового законопроєкту №10449 про мобілізацію:

 

▪️зменшення призовного віку з 27 до 25 років;

▪️демобілізація після 36 місяців служби;

▪️звільнені з полону військові матимуть додаткові 90 днів відпустки із збереженням виплат, якщо продовжать службу;

▪️звільнення від військової служби людей з інвалідністю всіх груп;

▪️відпустка надаватиметься частинами не менше 15 днів;

▪️оновити дані можна не тільки в ТЦК, а й онлайн в особистому кабінеті чи в ЦНАП. Кабінет пропонують створити на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг»;

▪️можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК, але після переїзду треба стати на облік за новою адресою;

▪️після мобілізації всі проходитимуть обовʼязковий військовий вишкіл 2-3 місяці;

▪️скасовується строкова служба, а замість неї буде базова військова підготовка на пʼять місяців;

▪️держслужбовці більше не матимуть відстрочки від призову (бронь мерів, голів селищних рад і територіальних громад зберігається);

▪️для виїзду за кордон усім чоловікам від 18 до 60 років необхідно додатково предʼявити військовий квиток з відміткою про зняття з обліку;

▪️звільняються від призову на військову службу жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів.

 

У випадку, якщо громадянин добровільно протягом 10 днів з дня вручення повістки не зʼявився до ТЦК (в тому числі закордонної дипломатичної установи України), то його можуть обмежити у праві на виїзд за межі України, у праві керування транспортним засобом, накласти арешт на кошти та інші цінності у банках та інших депозитарних установах.

 

Керівників лікарень хочуть зобов'язати повідомляти в ТЦК про перебування на стаціонарі осіб 18-25 років. Звітувати військкомату про їхнє надходження на лікування потрібно протягом трьох днів. 








вівторок, 9 січня 2024 р.

Право в умовах воєнного стану. Пенсійне законодавство

 

Право в умовах воєнного стану. Пенсійне законодавство

 




2024: мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум на 2024 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 р. № 3460-1Х // Урядовий кур`єр. – 2023. – 8 грудня. – С. 3-5. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text

Статтею 7 Закону з 1 січня 2024 року передбачено:

 

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

  •  дітей віком до 6 років –  2563 гривні;
  • дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень;
  • працездатних осіб – 3028 гривень;
  • осіб, які втратили працездатність – 2361 гривня

 

Було визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовують для визначення:

 

  • базового розміру посадового окладу судді –  2102 гривні;
  • посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів – 2102 гривні;
  • посадового окладу прокурора окружної прокуратури – 1600 гривень.

 

Внаслідок підвищення прожиткового мінімуму зростуть:

 

  • мінімальні пенсійні виплати з 2093 до 2361 грн;
  • максимальні пенсійні виплати з 20930 до 23610 грн;
  • виплати за понаднормовий стаж з 20,9 до 23,6 грн за кожен додатковий рік.

 

Гарантована виплата для пенсіонерів в Україні, які виконали вимоги щодо стажу та досягли 65 років, зросте з 2680 грн до 2840 грн.

 

Також внаслідок підвищення прожиткового мінімуму зростуть розміри субсидій, соцдопомог і доплат пенсіонерам (зокрема, за особливі заслуги, доплати ветеранам війни).

 

Відповідно до статті 8 Закону № 3460  з 1 січня 2024 року встановлено мінімальну заробітну плату:

  •  у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 гривень, з 1 квітня – 8000 гривень;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 гривні, з 1 квітня – 48 гривень.

 

 

середу, 15 листопада 2023 р.

Світ у ХХІ столітті: формування толерантності: 16 листопада – Міжнародний день толерантності

 


16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності, встановлений рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО 1995 року. Саме в цей день було ухвалено Декларацію принципів толерантності, яка проголосила рівність усіх людей, незалежно від їхнього етносу, віросповідання або кольору шкіри, а також неприйняття будь-яких форм дискримінації і покарання за геноцид.

Проблема розвитку духовності, зокрема толерантного ставлення до свого оточення, стала в наш час злободенною. Світ одвічно був і лишається недосконалим. Ідеологічні крайнощі, цинізм, цілковита аморальність, фетиш грошей і безпринципні засоби в гонитві за владою та прибутком є абсолютно реальними. Поширюється міжнаціональна та міжконфесійна непримиренність. Нетерпимість людей до навколишньої реальності набуває загрозливих форм. За таких умов принципово важливим стає усвідомлення необхідності навчитись жити у світовій спільноті, керуючись принципами толерантності.

Бібліотека імені М. С. Грушевського теж приєдналась до відзначення цього свята. Відділ юридичної літератури пропонує читачам книжкову виставку «Світ у ХХІ столітті: формування толерантності». У першому розділі виставки «Толерантність - потреба сьогодення» експонуються матеріали, що дають змогу ознайомитися із сутністю поняття «толерантність», філософією толерантності, Декларацією принципів толерантності, сприяють усвідомленню необхідності толерантного ставлення людини до свого оточення. Другий розділ присвячено проблемам виховання толерантності в українському суспільстві. Підібрана література розкриває актуальні проблеми нашого суспільства в контексті толерантного ставлення один до одного. Не оминули права осіб з інвалідністю, основні гендерні права, права внутрішньо переміщених, бездомних осіб, права ЛГБТ та інших вразливих верств населення.





 

суботу, 28 жовтня 2023 р.

Видатні державні та громадські діячі і правознавці України: презентація біобібліографічного покажчика

 


28 жовтня 2023 року, в рамках ХХVII обласного фестивалю української книги пам’яті Михайла Грушевського «Безмежність української книги», присвяченого 125-річчю виходу у світ першого тому фундаментальної праці видатного українського вченого «Історія України-Руси», відбулась презентація біобібліографічного покажчика «Видатні державні та громадські діячі і правознавці України» (упорядник Зоя Петрівна Бондаровська, завідувачка відділу юридичної літератури Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»).

 

  




Видатні державні та громадські діячі і правознавці України [Текст] : біобібліогр. покажч. / уклад.: З. П. Бондаровська, О. М. Ласкевич ; Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. юрид. літ. ; [ред. О. М. Ласкевич ; комп’ют. набір З. П. Бондаровська, О. М. Ласкевич ; обклад., худож. оформ., верстка О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2023. – 328 с. : фот.; 15×21. – 10 прим.: б. ц. – Текст укр., рос. 






 Прочитати та завантажити можна ТУТ

вівторок, 12 вересня 2023 р.

Громадянське суспільство та права людини в умовах євроінтеграційних процесів

 


 

Становлення демократичної, правової та соціальної держави тісно пов'язане з розвитком громадянського суспільства як сфери суспільної діяльності громадян, що об'єднуються для прийняття спільних рішень, а також захисту прав та інтересів, досягнення спільного блага, у тому числі у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними інститутами та бізнесом.

Партнерство між державою та громадянським суспільством є вагомим чинником реалізації демократичних цінностей, закріплених у положеннях Конституції України, зокрема щодо свободи та особистої недоторканності громадян, свободи слова і думки, свободи вираження поглядів і переконань, свободи світогляду і віросповідання, свободи об'єднання, участі громадян в управлінні державними справами тощо.

Україна на законодавчому рівні визнала важливість утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави. Створено прогресивне правове поле, що регламентує широке коло питань діяльності різноманітних неурядових організацій та їхню взаємодію з владою. Президент України своїм Указом затвердив Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки.

Процес європейської інтеграції України сприяє підвищенню інтересу до проблеми громадського суспільства. Ідея громадянського суспільства відіграє величезну роль у Європейському Союзі, де розвинуті інститути громадянського суспільства є сприятливою ознакою суспільного життя.

В умовах євроінтеграції мета та завдання громадянського суспільства полягають у забезпеченні прав та свобод всіх соціальних верств населення, в утворенні умов, які сприяють підвищенню соціально-економічного рівня громадян, у задоволені всіх потреб у різних сферах суспільних відносин, які дозволяють розкрити та реалізувати творчі здібності індивіда.

 

Конституція України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text


Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text


Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки : затв. Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 487/2021 // Урядовий кур’єр. – 2021. – 29 верес. – С. 13-15. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text


Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : [Електронний ресурс] : Угоду ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014; редакція від 25.10.2022. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text


*  *  *


Бабін Б. В. Права людини та громадянське суспільство : [Електронний ресурс] : навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів / Б. В. Бабін, А. В. Ковбан. – Одеса : Фенікс, 2014. – 320 с. - Режим доступу : https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/POSIBNIKI_2020/Babin_2014.pdf

Цей навчальний посібник є новаційним виданням з прав людини та громадянського суспільства. У ньому висвітлено питання поняття, види, джерела прав людини та шляхи подальшого удосконалення законодавства. Особливу увагу приділено впливу громадянського суспільства на права людини у контексті його адаптації до правових та політичних стандартів. Розрахований на студентів, аспірантів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, а також наукових та практичних працівників.

 

Братасюк М. Г. Громадянське суспільство як суб’єкт захисту прав людини : [Електронний ресурс] / М. Г. Братасюк // Конституційно-правові академічні студії. - 2017. – Вип. 1. - С. 11-17. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/kpac_2017_1_4

У статті висвітлюється проблема захисту прав людини в Україні, Проводиться ідея, що суб`єктом та гарантом захисту прав людини є громадянське суспільство, для якого реалізація і захист прав людини  є основною метою та завданням.


1252-14  34.01/9 А57

Волкова О. М. Громадянське суспільство та права людини в умовах євроінтеграційних процесів : [Текст] / О. М. Волкова // Альманах права. Правовий світогляд : людина і право. Випуск 5. – Київ : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. – С. 125-129.

У статті розглядаються проблеми взаємодії громадянського суспільства, держави і людини, які необхідні для з`ясування перспектив розвитку української державності, стимулювання процесу євроатлантичної інтеграції.

 


Добрянський С. П. Юридичне забезпечення прав людини у Європейському Союзі : сучасний стан та перспективи розвитку : [Текст] / С. П. Добрянський // Вісн. Нац. акад. правових наук України. – 2019. – Том 26, № 4. – С. 63-83.

У статті досліджуються особливості становлення та розвитку інституту прав людини у Європейському Союзі. Аналізуються норми Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу як головного юридичного інструменту гарантування прав людини.

 


150-19  341(477)  К72

Костюченко Я. М. Правове регулювання відносин асоціації між Україною та Європейським Союзом : [Текст] : монографія / Я. М. Костюченко. – Київ : ВПЦ «Київський університет», 2019. – 447 с.

Досліджено характерні риси положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, проаналізовано механізм іх застосування. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів,  державних службовців.

 



Лотюк О. С. Громадянське суспільство в контексті Європейської інтеграції : [Електронний ресурс] / О. С. Лотюк // Європейські перспективи. - 2014. - № 7. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2014_7_13

У статті визначаються та систематизуються основні тренди розвитку громадянського суспільства та формулюються основні засади модернізації громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції.


Череватюк В. Б. Громадянське суспільство як модель взаємовідносин людини та держави : від історії до сучасності : [Електронний ресурс] / В. Б. Череватюк, Ю. Є. Олексієнко // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2014. - № 2. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2014_2_9

У статті здійснене теоретичне обґрунтування основних етапів становлення і розвитку, особливостей громадянського суспільства. Крім того автори характеризують сучасний стан громадянського суспільства в Україні, вказують на шляхи удосконалення взаємодії держави та громадянського суспільства.

 

1252-14  34.01/9 А57

Шаповал В. Д. Конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні ті їх вплив на європейську інтеграцію: [Текст] / В. Д. Шаповал // Альманах права. Правовий світогляд : людина і право. Випуск 5. – Київ : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. – С. 550-554.

Розглядається проблематика захисту прав людини та механізм її забезпечення на міжнародному і регіональному рівнях. Сформульовані завдання України для досягнення нашої стратегічної мети – набуття членства в Європейському Союзі і входження України до загальноєвропейської системи захисту прав людини.

 


Оригінал картинки ТУТ

пʼятницю, 1 вересня 2023 р.

30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

 


30 серпня відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень




Міжнародний день жертв насильницьких зникнень встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/525/10/PDF/N1052510.pdf?OpenElement

Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень набув актуальності і для України. З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей, підвищення ефективності заходів зі встановлення, розшуку та забезпечення державної підтримки таких осіб та членів їх сімей, Президент України своїм Указом від 11.11.2020 №495/2020 постановив забезпечувати щорічно 30 серпня проведення заходів у зв’язку з Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495/2020#Text Одеська обласна державна адміністрація розпорядженням від 01.07.2021 № 691/од-2021 затвердила план на виконання Указу Президента.

 

Що таке насильницьке зникнення

Відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l54#Text

до якої Україна приєдналася 17 червня 2015 року, насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.

 

Покарання – позбавлення волі на строк до 7 років

Стаття 146-1 Кримінального кодексу України передбачає, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави (службова особа, а також особа або група осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави), в тому числі іноземної з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років

У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених  дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

 

З’ясування долі та місця перебування осіб

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text

зазначає, що особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та основним завданням якої є з’ясування долі та місця перебування осіб, які зникли.

 

Як діяти у випадках пошуків зниклих людей

Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи. У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи. На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.

Для допомоги у пошуку МВС України  створений ресурс, який містить великий обсяг інформації про зниклих людей з усієї країни. Завдяки системі фільтрації ви можете швидко знайти інформацію про потрібну вам людину, якщо вона занесена до реєстру зниклих громадян.

https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti/