Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

субота, 23 січня 2021 р.

Класичний суд присяжних: коли очікувати в Україні?

 


Для запровадження в Україні ефективного суду присяжних необхідно внести низку законодавчих змін. Зокрема, мають спростити процес формування списку присяжних та удосконалити порядок залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя.






СУД ПРИСЯЖНИХ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ПРАВОСУДДІ


Про те, що створення реального суду присяжних в Україні матиме епохальне значення й стане важливою гарантією права на справедливий суд для кожної людини в Україні, фахівці говорять майже десятиліття. Ще відтоді, коли у 2012 році суд народних засідателів було перейменовано на суд присяжних для формального виконання норми Конституції.

Чинний сьогодні порядок затвердження списків присяжних є довготривалим та малоефективним. Суди не завжди вчасно отримують сформований склад присяжних, що впливає на строки розгляду справ. У 2021-2022 роках передбачається запустити класичну модель суду присяжних в Україні.

У 2020 році розроблялися законопроєкти, ухвалення яких в майбутньому має забезпечити запровадження у країні класичного інституту присяжних.

«Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею», – пояснює необхідність запровадження суду присяжних заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.

Голова комітету ВРУ з питань правової політики Андрій Костін зазначає, що завдання парламенту – гарантувати громадянам передбачене Конституцією право брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через запровадження справжнього суду присяжних, у якому функції професійного судді та функції представників народу є розділеними й кожна з цих частин чітко виконує свою роль.

Експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський вважає, що суд присяжних є важливою зміною, яка стосуватиметься всіх агентів і органів правосуддя.



НОВІ ЗАКОНОПРОЄКТИ: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ?


Восени 2020 року Міністерство юстиції передало до Кабінету Міністрів України три законопроєкти, що передбачають запровадження суду присяжних.

Кабінет Міністрів України підтримав усі три документи. Урядовими законопроєктами «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення участі громадян України у здійсненні правосуддя» від 05.10.2020 № 4190  та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя та формування списку присяжних» від 05.10.2020 № 4191 передбачено наступні новації:

  • зменшення мінімального віку присяжного з 30 до 25 років;
  • місцеві ради виключаються з процесу формування списків присяжних (цей обов’язок покладається на Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців);
  • Державна судова адміністрація України має право отримувати з Державного реєстру виборців інформацію про виборців, зокрема, ту, що містить персональні дані;
  • розгляд кримінальних проваджень, в яких за вчинення злочину передбачено позбавлення волі понад 10 років або довічне позбавлення волі, буде здійснюватися судом присяжних у складі одного судді й 7 присяжних, а за клопотанням обвинуваченого − колегіально судом у складі трьох суддів;
  • поступове запровадження суду присяжних, яке розпочинатиметься у справах про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
  • вдосконалюється порядок провадження в суді присяжних, зокрема, шляхом анкетування осіб, внесених до списку присяжних, для визначення їх об’єктивності та неупередженості при розгляді кримінального провадження;
  • вводиться адміністративна відповідальність особи, внесеної до списку присяжних, за неявку без поважних причин за викликом суду, а також кримінальна відповідальність присяжного за надання завідомо недостовірних відомостей на питання головуючого та сторін кримінального провадження.



ЕКСПЕРТИ ПРО ЗМІНИ


На суд присяжних передбачається покласти розв’язання питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Рішення про його винуватість вважається прийнятим, якщо за нього проголосували п’ять із семи присяжних. За подібні зміни в законодавстві виступали багато експертів.

Міністр юстиції Денис Малюська наголошує: «Коли вердикт у справі ухвалено колегією громадян, які є жителями тієї громади, де відбувається розгляд справи, то це призводить до легітимізації цього рішення громадою, тобто сприйняття його як справедливого більшістю громадян. Таким чином можна уникнути негативної реакції, яку часто викликають судові рішення, ухвалені в резонансних кримінальних справах, та значно підвищити довіру громадськості до судової влади».

У законопроєкті запропоновано вилучити положення, що на включення до списку присяжних потрібна згода особи. «Якщо люди хочуть мати суд присяжних, то цьому праву кореспондується й обов’язок. Якщо людина є в списку виборців, то у будь-який момент може бути викликана до суду як присяжний», – зазначає Роман Куйбіда, коментуючи норму про порядок обрання присяжних.

Залученню присяжних буде сприяти норма про виключення з переліку осіб, які зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Про те, що така позиція законодавця (коли присяжні за аналогією з держслужбовцями мали декларувати свої доходи), демотивувала декого йти на відповідну посаду, зазначав Голова Асоціації присяжних України, експерт Мережі UPLAN Сергій Саханенко на експертній нараді, що відбулася 14 лютого 2020 року в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України.

Зрештою Кабмін погодився, що ідея декларування доходів присяжних себе не виправдала, та визнав такі зміни доцільними, оскільки під час парламентських слухань та аналізу судової практики виявилося, що штраф за неподання декларації присяжним значно перевищує плату, яку він отримує за виконання своїх обов’язків. Такі зміни пропонується внести до Закону України «Про запобігання корупції».

«Одеська область відзначена тим, що тут повністю сформовані списки присяжних, на відміну від багатьох областей України», − зазначає Сергій Саханенко.

Водночас проєктом Закону від 05.10.2020 № 4191 пропонується доповнити статтю 66 Закону положеннями про те, що особа, яка за станом здоров’я не може виконувати обов’язки присяжного, що підтверджується медичним висновком, та особа, яка впродовж останнього року вже залучалася до виконання обов’язків присяжного, звільняються від виконання таких обов’язків.

На захист присяжного спрямовані й норми статті 160 законопроєкту, якими передбачено, що державне забезпечення особистої безпеки присяжних буде здійснювати Службою судової охорони.

Чи вплинуть запропоновані законодавцем зміни на весь корпус присяжних, як ці зміни сприятимуть комплексному удосконаленню порядку залучення громадян до участі у здійсненні правосуддя і розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних, та зрештою – чи запрацює повноцінний суд присяжних відповідно до світових стандартів, покаже найближчий час.



Ольга Нагорнюк, заввідділу КУ «Одеська обласна наукова бібліотекаімені М.С. Грушевського, комунікаційна менеджерка Громадської мережі публічного правата адміністрації UPLAN в Одесі

пʼятниця, 22 січня 2021 р.

«ЗАПИТАЙ В ЕКСПЕРТА»: юридичні консультації на шпальтах газети «Урядовий кур'єр»

 Шановні відвідувачі нашого блогу! 


Пропонуємо вам звертатися до матеріалів газети «Урядовий кур'єр» - щоденного видання центральних органів виконавчої влади України. «Урядовий кур'єр» оперативно інформує про найголовніші події у політичному, економічному, громадському, культурному житті країни та світу. Окрім того, «Урядовий кур'єр» залишається чи не єдиною в Україні газетою, яка регулярно надає своїм читачам юридичні консультації, підготовлені фахівцями міністерств і відомств.




Пропонуємо деякі матеріали  рубрики  газети «Запитай в експерта»:

  • Гузь В. Про подвійне громадянство в Україні та формування е-паспорта в «Дія»/ В. Гузь  // Уряд. кур`єр. – 2020. – 30 грудня. – С. 6. -  (Запитай в експерта)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/pro-podvijne-gromadyanstvo-v-ukrayini-ta-formuvann/

  • Костюченко Ю. Зміни до актового запису цивільного стану: як правильно внести / Ю. Костюченко  // Уряд. кур`єр. – 2021. – 5 січня. – С. 5. -  (Запитай в експерта)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zmini-do-aktovogo-zapisu-civilnogo-stanu-yak-pravi/


  • Костюченко Ю. Чи можна змінити національність та анулювати шлюб з іноземцем /Ю. Костюченко // Уряд. кур`єр. – 2020. – 18 грудня. – С. 6. -  (Запитай в експерта)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chi-mozhna-zminiti-nacionalnist-ta-anulyuvati-shly/


  • Простибоженко О. Як стягувати аліменти, коли їх платник чи одержувач проживає за кордоном / О. Простибоженко // Уряд. кур`єр. – 2020. – 11 грудня. – С. 7. -  (Запитай в експерта)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-styaguvati-alimenti-koli-yih-platnik-chi-oderz/


Редакція газети пропонує надсилати запитання на електронну адресу expert@ukcc.com.ua

середа, 30 грудня 2020 р.

Інтеграція заради миру: інформаційний список

 

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 35-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки»





Інформаційний список (жовтень - грудень 2020)


Войтенко Ю. М. Особливості євроатлантичного курсу України (2014–2018 рр.) / Ю. М. Войтенко // Гілея: науковий вісник. - 2019. - Вип. 144(3). - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2019_144(3)__9

Гула Р. Концептуальні засади воєнної політики у кіберпросторі провідних держав світу та воєнно-політичних інституцій [Текст] / Р. Гула, І. Передерій, О. Вітринська // Вісн. Книж.  палати. - 2020. - № 4. - С. 22-26. - Бібліогр. : с. 25-26.

Дерікот О. Ю. Співробітництво Збройних Сил України з НАТО: досвід минулого та перспектива на майбутнє / О. Ю. Дерікот, В. С. Клименко, І. П. Козинець // Воєнно-історичний вісник. - 2019. - № 2. - С. 127-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viv_2019_2_11

Пирожков С. І. Євроатлантичний вектор України: реальні перспективи і небезпеки / С. І. Пирожков, Н. В. Хамітов // Вісн. Нац. Акад. наук України. - 2019. - № 6. - С. 71-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2019_6_13

Сидоренко С. Крок до НАТО без України: Грузія може отримати План дій щодо членства в Альянсі [Текст] / С. Сидоренко, Ю. Панченко // Юрид. вісн. України. - 2020. - № 49(11-17 грудня). - С. 9.

Таран А. В. «Україна сподівається отримати план дій щодо членства в НАТО 2021 року» (інтерв`ю  міністра оборони України А. В. Тарана) / А. В. Таран // Уряд. кур`єр. –2020. – 5 грудня. – С. 4.


понеділок, 14 грудня 2020 р.

Історія створення та зміст основних статей Загальної Декларації прав людини: до Дня прав людини

 

 

10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості – рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші.

І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. Так, у 1966 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Міжнародний пакт про громадянські й політичні права» та «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права», які разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини. Україна також ратифікувала ці пакти.

У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.

10 грудня в Україні також відзначається Всеукраїнський день безоплатної правової допомоги, приурочений до Дня прав людини.

З цієї нагоди у відділі  юридичної літератури відбулася тематична зустріч «Загальна декларація прав людини – універсальний канон людських прав».

Головний спеціаліст Другого бюро Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Наумчак ознайомив слухачів з історією створення та змістом основних статей Загальної Декларації прав людини.


Володимир Наумчак, головний спеціаліст Другого бюро Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги 


Також було цікаво і корисно довідатись про основні напрями  роботи  центру,дізнатися про  можливість отримати юридичні консультації (первинна допомога) та захист (вторинна допомога) в центрах та бюро правової допомоги, які розташовані на всій території України.  На закінчення зустрічі доповідач  відповів на запитання присутніх.

До уваги користувачів бібліотеки в рамках заходу була представлена документально-книжкова виставка «Верховенство права як омріяний результат здійснення прав людини».



 

 

понеділок, 16 листопада 2020 р.

Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є

 Планета Земля не є надто великою, вона - наш спільний дім, всі люди в якому - сусіди.

А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову.

У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності.

Щороку, 16 листопада, світ святкує Міжнародний день толерантності (International Dayfor Tolerance). Саме цього дня 1995 року на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО було одностайно прийнято Декларацію принципів толерантності.

У статті 6 Декларації зазначено: «З метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно».

Бібліотекарі теж приєдналися до відзначення цього свята. Відділ юридичної літератури пропонує читачам книжкову виставку «Толерантність як принцип взаємодії в сучасному світі».

 





субота, 24 жовтня 2020 р.

Довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid»

 

 

Потрібна юридична консультація? Необхідну інформацію з актуальних правових питань Ви можете знайти на довідково-інформаційній  платформі правових консультацій «WikiLegalAid»



«WikiLegalAid» - це довідково-інформаційна платформа правових консультацій, яка  спрямована на підвищення правової свідомості та освіченості населення. Вона була створена Координаційним центром з надання правової допомоги у 2016 році з метою надання якісних правових консультацій. Скористатися можливостями платформи WikiLegalAid безоплатно може кожен, хто має доступ до мережі Інтернет.

В базі правових консультацій міститься більше 1500 консультацій, з якими звертаються клієнти до системи безоплатної правової допомоги. В  консультаціях наявні посилання на нормативні акти, зразки процесуальних документів, посилання на судові рішення.


Для того щоб скористатися базою правових консультацій необхідно перейти за посиланням ТУТ


Пошук правових консультацій у «WikiLegalAid» може здійснюватись за категоріями:

  • Галузь права
  • Суб'єкти звернень
  • Суб'єкти розгляду звернень
  • Пільги та інші гарантії, встановлені законом
  • Зразки документів правового та процесуального характеру

АБО

  • за ключовим словом чи коренем слова.


Зверіть увагу, що наявні в WikiLegalAid правові консультації носять інформаційний характер та не можуть безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

вівторок, 20 жовтня 2020 р.

Місцеві вибори 2020: оновлене законодавство

 

 

Місцеві вибори неухильно наближаються. Вони відбудуться 25 жовтня і пройдуть за новими правилами та на новій територіальній основі громад і районів.


Нова виборча система викликає у виборців низку запитань. Відповіді на них надали сьогодні користувачам та співробітникам бібліотеки фахівці Другого бюро Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги під час інформаційної години.


Під час заходу


Директор Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Алла Перетятко розповіла про систему безоплатної правової допомоги та передала відділу юридичної літератури буклети Міністерства юстиції на актуальні правові теми.


Директор Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Алла Перетятко


Головний спеціаліст Другого бюро Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Наумчак зосередив увагу присутніх на особливостях голосування під час місцевих виборів в умовах оновленого законодавства та відповів на численні запитання.

Цікавою була інформація головного спеціаліста цього Бюро Вікторії Наумчак про безоплатну передачу земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності.

Консультації головних спеціалістів Вікторії та Володимира Наумчак