Світ у ХХІ столітті: формування толерантності: 16 листопада – Міжнародний день толерантності

 

16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності, встановлений рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО 1995 року. Саме в цей день було ухвалено Декларацію принципів толерантності, яка проголосила рівність усіх людей, незалежно від їхнього етносу, віросповідання або кольору шкіри, а також неприйняття будь-яких форм дискримінації і покарання за геноцид.

Проблема розвитку духовності, зокрема толерантного ставлення до свого оточення, стала в наш час злободенною. Світ одвічно був і лишається недосконалим. Ідеологічні крайнощі, цинізм, цілковита аморальність, фетиш грошей і безпринципні засоби в гонитві за владою та прибутком є абсолютно реальними. Поширюється міжнаціональна та міжконфесійна непримиренність. Нетерпимість людей до навколишньої реальності набуває загрозливих форм. За таких умов принципово важливим стає усвідомлення необхідності навчитись жити у світовій спільноті, керуючись принципами толерантності.

Бібліотека імені М. С. Грушевського теж приєдналась до відзначення цього свята. Відділ юридичної літератури пропонує читачам книжкову виставку «Світ у ХХІ столітті: формування толерантності». У першому розділі виставки «Толерантність - потреба сьогодення» експонуються матеріали, що дають змогу ознайомитися із сутністю поняття «толерантність», філософією толерантності, Декларацією принципів толерантності, сприяють усвідомленню необхідності толерантного ставлення людини до свого оточення. Другий розділ присвячено проблемам виховання толерантності в українському суспільстві. Підібрана література розкриває актуальні проблеми нашого суспільства в контексті толерантного ставлення один до одного. Не оминули права осіб з інвалідністю, основні гендерні права, права внутрішньо переміщених, бездомних осіб, права ЛГБТ та інших вразливих верств населення.

 

Видатні державні та громадські діячі і правознавці України: презентація біобібліографічного покажчика

 

28 жовтня 2023 року, в рамках ХХVII обласного фестивалю української книги пам’яті Михайла Грушевського «Безмежність української книги», присвяченого 125-річчю виходу у світ першого тому фундаментальної праці видатного українського вченого «Історія України-Руси», відбулась презентація біобібліографічного покажчика «Видатні державні та громадські діячі і правознавці України» (упорядник Зоя Петрівна Бондаровська, завідувачка відділу юридичної літератури Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»).

 

  

Видатні державні та громадські діячі і правознавці України [Текст] : біобібліогр. покажч. / уклад.: З. П. Бондаровська, О. М. Ласкевич ; Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. юрид. літ. ; [ред. О. М. Ласкевич ; комп’ют. набір З. П. Бондаровська, О. М. Ласкевич ; обклад., худож. оформ., верстка О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2023. – 328 с. : фот.; 15×21. – 10 прим.: б. ц. – Текст укр., рос. 

 Прочитати та завантажити можна ТУТ

Громадянське суспільство та права людини в умовах євроінтеграційних процесів

 

 

Становлення демократичної, правової та соціальної держави тісно пов'язане з розвитком громадянського суспільства як сфери суспільної діяльності громадян, що об'єднуються для прийняття спільних рішень, а також захисту прав та інтересів, досягнення спільного блага, у тому числі у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними інститутами та бізнесом.

Партнерство між державою та громадянським суспільством є вагомим чинником реалізації демократичних цінностей, закріплених у положеннях Конституції України, зокрема щодо свободи та особистої недоторканності громадян, свободи слова і думки, свободи вираження поглядів і переконань, свободи світогляду і віросповідання, свободи об'єднання, участі громадян в управлінні державними справами тощо.

Україна на законодавчому рівні визнала важливість утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави. Створено прогресивне правове поле, що регламентує широке коло питань діяльності різноманітних неурядових організацій та їхню взаємодію з владою. Президент України своїм Указом затвердив Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки.

Процес європейської інтеграції України сприяє підвищенню інтересу до проблеми громадського суспільства. Ідея громадянського суспільства відіграє величезну роль у Європейському Союзі, де розвинуті інститути громадянського суспільства є сприятливою ознакою суспільного життя.

В умовах євроінтеграції мета та завдання громадянського суспільства полягають у забезпеченні прав та свобод всіх соціальних верств населення, в утворенні умов, які сприяють підвищенню соціально-економічного рівня громадян, у задоволені всіх потреб у різних сферах суспільних відносин, які дозволяють розкрити та реалізувати творчі здібності індивіда.

 

Конституція України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки : затв. Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 487/2021 // Урядовий кур’єр. – 2021. – 29 верес. – С. 13-15. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : [Електронний ресурс] : Угоду ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014; редакція від 25.10.2022. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text

*  *  *

Бабін Б. В. Права людини та громадянське суспільство : [Електронний ресурс] : навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів / Б. В. Бабін, А. В. Ковбан. – Одеса : Фенікс, 2014. – 320 с. - Режим доступу : https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/POSIBNIKI_2020/Babin_2014.pdf

Цей навчальний посібник є новаційним виданням з прав людини та громадянського суспільства. У ньому висвітлено питання поняття, види, джерела прав людини та шляхи подальшого удосконалення законодавства. Особливу увагу приділено впливу громадянського суспільства на права людини у контексті його адаптації до правових та політичних стандартів. Розрахований на студентів, аспірантів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, а також наукових та практичних працівників.

 

Братасюк М. Г. Громадянське суспільство як суб’єкт захисту прав людини : [Електронний ресурс] / М. Г. Братасюк // Конституційно-правові академічні студії. - 2017. – Вип. 1. - С. 11-17. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/kpac_2017_1_4

У статті висвітлюється проблема захисту прав людини в Україні, Проводиться ідея, що суб`єктом та гарантом захисту прав людини є громадянське суспільство, для якого реалізація і захист прав людини  є основною метою та завданням.

1252-14  34.01/9 А57

Волкова О. М. Громадянське суспільство та права людини в умовах євроінтеграційних процесів : [Текст] / О. М. Волкова // Альманах права. Правовий світогляд : людина і право. Випуск 5. – Київ : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. – С. 125-129.

У статті розглядаються проблеми взаємодії громадянського суспільства, держави і людини, які необхідні для з`ясування перспектив розвитку української державності, стимулювання процесу євроатлантичної інтеграції.

 

Добрянський С. П. Юридичне забезпечення прав людини у Європейському Союзі : сучасний стан та перспективи розвитку : [Текст] / С. П. Добрянський // Вісн. Нац. акад. правових наук України. – 2019. – Том 26, № 4. – С. 63-83.

У статті досліджуються особливості становлення та розвитку інституту прав людини у Європейському Союзі. Аналізуються норми Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу як головного юридичного інструменту гарантування прав людини.

 

150-19  341(477)  К72

Костюченко Я. М. Правове регулювання відносин асоціації між Україною та Європейським Союзом : [Текст] : монографія / Я. М. Костюченко. – Київ : ВПЦ «Київський університет», 2019. – 447 с.

Досліджено характерні риси положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, проаналізовано механізм іх застосування. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів,  державних службовців.

 

Лотюк О. С. Громадянське суспільство в контексті Європейської інтеграції : [Електронний ресурс] / О. С. Лотюк // Європейські перспективи. - 2014. - № 7. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2014_7_13

У статті визначаються та систематизуються основні тренди розвитку громадянського суспільства та формулюються основні засади модернізації громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції.

Череватюк В. Б. Громадянське суспільство як модель взаємовідносин людини та держави : від історії до сучасності : [Електронний ресурс] / В. Б. Череватюк, Ю. Є. Олексієнко // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2014. - № 2. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2014_2_9

У статті здійснене теоретичне обґрунтування основних етапів становлення і розвитку, особливостей громадянського суспільства. Крім того автори характеризують сучасний стан громадянського суспільства в Україні, вказують на шляхи удосконалення взаємодії держави та громадянського суспільства.

 

1252-14  34.01/9 А57

Шаповал В. Д. Конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні ті їх вплив на європейську інтеграцію: [Текст] / В. Д. Шаповал // Альманах права. Правовий світогляд : людина і право. Випуск 5. – Київ : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. – С. 550-554.

Розглядається проблематика захисту прав людини та механізм її забезпечення на міжнародному і регіональному рівнях. Сформульовані завдання України для досягнення нашої стратегічної мети – набуття членства в Європейському Союзі і входження України до загальноєвропейської системи захисту прав людини.

 

Оригінал картинки ТУТ

30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

 

30 серпня відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/525/10/PDF/N1052510.pdf?OpenElement

Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень набув актуальності і для України. З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей, підвищення ефективності заходів зі встановлення, розшуку та забезпечення державної підтримки таких осіб та членів їх сімей, Президент України своїм Указом від 11.11.2020 №495/2020 постановив забезпечувати щорічно 30 серпня проведення заходів у зв’язку з Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495/2020#Text Одеська обласна державна адміністрація розпорядженням від 01.07.2021 № 691/од-2021 затвердила план на виконання Указу Президента.

 

Що таке насильницьке зникнення

Відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l54#Text

до якої Україна приєдналася 17 червня 2015 року, насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.

 

Покарання – позбавлення волі на строк до 7 років

Стаття 146-1 Кримінального кодексу України передбачає, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави (службова особа, а також особа або група осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави), в тому числі іноземної з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років

У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених  дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

 

З’ясування долі та місця перебування осіб

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text

зазначає, що особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та основним завданням якої є з’ясування долі та місця перебування осіб, які зникли.

 

Як діяти у випадках пошуків зниклих людей

Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи. У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи. На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.

Для допомоги у пошуку МВС України  створений ресурс, який містить великий обсяг інформації про зниклих людей з усієї країни. Завдяки системі фільтрації ви можете швидко знайти інформацію про потрібну вам людину, якщо вона занесена до реєстру зниклих громадян.

https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti/

 

Законодавство України про безбар'єрність

 

 

Перш ніж проаналізувати законодавство на тему, яка сьогодні розглядається, нагадаємо суть терміна "безбар'єрність".

Безбар'єрність – це філософія суспільства без обмежень, забезпечення рівних прав і можливостей. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. Один з основних принципів безбар'єрного спілкування – «cпочатку має бути людина». Тобто, йдеться про права людини. Отже, за принципом - від загального до окремого, розглянемо вітчизняне та міжнародне законодавство про права людини.

В українському законодавстві систему прав и свобод людини і громадянина закріплює Конституція України. Відповідно до Конституції найвищою соціальною цінністю є людина : її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Правам і свободам людини і громадянина присвячено П розділ, який є одним із найбільших у Конституції і має 48 статей із 161. Система конституційних прав і свобод охоплює всі головні сфери життя і діяльності громадян. Конституція гарантує, що кожна людина має всі передбачені в Основному Законі права й свободи без будь-якого розрізнення. Всі права людини і громадянина рівноцінні і взаємопов'язані і тому однаковою мірою повинні захищатися державою. Неприпустиме нехтування одними правами під приводом реалізації інших прав.

Закріплена Конституцією України система прав и свобод людини і громадянина  максимально відтворила в собі положення міжнародно-правових актів, досягнення світової і національної наукової думки, рівень розвитку суспільства і держави. 

Примітка 1: міжнародні правові акти про права людини

Загальна декларація прав людини, Міжнародні  пакти про права людини:

( Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права), Міжнародні конвенції (Конвенція про права осіб з інвалідністю, Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Конвенцію про права дитини та ін. )

Конституційні положення набули конкретизації й доповнення в численному соціально-захисному законодавстві України. Розглянемо основні положення цього законодавства.

З метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини і громадянина прийнято Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text

Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації, його дія поширюється на всіх осіб, які перебувають на території України та на всі сфери суспільних відносин:

Цілий комплекс Законів регулює права соціально незахищених громадяни:  особ з інвалідністю, учасників бойових дій, дітей-сиріт, людей, котрі мають дохід менше прожиткового мінімуму тощо.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text

 

Примітка 2 Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється. (ст. 2 Закону).

Цей Закон гарантує осібам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають їм можливість ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами Закон передбачає, зокрема, створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до соціальної інфраструктури (Розліл V).

Аналізуючи чинне законодавство, можно виділити такі види соціального обслуговування осіб з інвалідністю:

• Право на позачергове обслуговування (ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»), лише осіби з інвалідністю 1. 2 груп.

• Матеріальне забезпечення : право на пенсію та інші доплати (Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15

«Про пенсійне забезпечення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12

«Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text

«Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text

• Медичне забезпечення : для різних категорій право на безплатне або з оплатою 50 відсотків  вартості придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, надання безоплатно або на пільгових умовах, допоміжних засобів реабілітації (ст. 38 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

• Безплатне санаторно-курортне лікування  та оздоровлення за наявності медичних показань  (ст. 38 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

• Соціальні послуги: право на надання безоплатно або за плату, або із диференційованої плати соціальних послуг (Закон «Про соціальні послуги»  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19

• Працевлаштування, освіта та професійна підготовка особ з інвалідністю (розділ 1У Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Однак не дивлячись що законодавством передбачено доволі широкий спектр видів соціального забезпечення осіб з інвалідністю, ця сфера потребує подальшого розвитку, вдосконалення та модернизації.

Прикладом сучасного підходу до формування законодавства у сфері прав людини є Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року : затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 квітня 2021 №366

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#Text

 

Стратегія орієнтується на провідні документи щодо створення безбар’єрного простору, зокрема Конвенцію про права осіб з інвалідністю, ратифіковану Законом України від 16 грудня 2009 р. № 1767-VI, Європейську соціальну хартію (переглянуту), ратифіковану Законом України від 14 вересня 2006 р. № 137-V, Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Положення Стратегії враховують весь ряд напрацьованих раніше стратегічних документів в Україні, зокрема щодо створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю, розвитку молоді, захисту прав людини, подолання нерівності (у тому числі гендерної).

Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

З реалізації Стратегії Кабінетом Міністрів затверджен План заходів на 2023-2024 роки

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/372-2023-%D1%80#Text

 

Право в умовах воєнного стану. Податкове законодавство `

 Право в умовах воєнного стану. Податкове законодавство  

Податковий кодекс України : [Електронний ресурс ]. – Режим доступу :

https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2755-17#Text

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану : закон України від 30 червня 2023 року № 3219-1Х // Урядовий кур'єр. – 2023. – 4 серпня (№156). - С. 6-7

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3219-20#Text

 

***

Асадчев Ю. Сплата податку на нерухомість у період дії воєнного стану // Юрид. вісн. України. – 2023. - № 23-25. – С. 38-39.

За яку нерухомість можна не сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період дії воєнного стану : консультує фахівець

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі / Прес-служба Державної податкової служби України // Урядовий кур'єр. – 2023. – 6 липня (№134). – С. 10. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/do-uvagi-platnikiv-podatku-na-pributok-06-07-23/

 

Національний банк пом' якшує валютні обмеження : надає можливість переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та позик / Прес-служба Державної податкової служби України // Урядовий кур'єр. – 2023. – 22 червня (№124). – С. 8. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/nacionalnij-bank-pomyakshuye-valyutni-obmezhennya-/

 

Оформлення трудових відносин – це забезпечення мінімальних соціальних гарантій найманих осіб / Пресслужба Державної податкової служби України // Урядовий кур'єр. – 2023. – 22 червня (№124). – С. 8. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/oformlennya-trudovih-vidnosin-ce-zabezpechennya-mi/

Державна податкова служба України нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.

 

«Повернення» на довоєнну систему оподаткування : особливості переходу (Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану») : Інформаційний лист №4/2023 / Прес-служба Державної податкової служби України // Урядовий кур'єр. – 2023. – 8 серпня (№158). – С. 6-7. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/informacijnij-list-42023-povernennya-na-dovoyennu-/

 

 Щодо відновлення дії окремих норм Податкового кодексу України

/ Прес-служба Державної податкової служби України // Урядовий кур'єр. – 2023. – 6 липня (№134). – С. 10. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/shodo-vidnovlennya-diyi-okremih-nor06-07-23/

У зв'язку із завершенням дії карантину, з 1 липня 2023 року припиняється дія норм Податкового кодексу, якими на період карантину встановлювалися окремі пільгові режими оподаткування

 

Право в умовах воєнного стану: Застосування соціального законодавства в умовах воєнного стану

 

Право в умовах воєнного стану: Застосування соціального законодавства в умовах воєнного стану

Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії: [Набрання чинності відбулась 15.04.2023 ] : закон України від 20.03.2023 р. № 2981-IX // Урядовий кур`єр. – 2023 – 19 квітня (№ 78). – С. 4

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#Text

 

Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України : закон України від 20.03.2023 № 2980-IX // Урядовий кур`єр. – 2023 – 29 квітня (№86). – С. 6

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2980-20#Text

 

Про внесення змін до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю : постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 № 188 // Урядовий кур`єр. – 2023 – 9 березня(№ 48). – С. 7

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/188-2023-%D0%BF

 

Про внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році : постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 232 // Урядовий кур`єр. – 2023 – 22 березня(№ 57). – С. 6

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/232-2023-%D0%BF

 

Деякі питання використання коштів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” : постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 239 // Урядовий кур`єр. – 2023 – 21 березня(№ 56). – С. 45-46

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/239-2023-%D0%BF

 

Деякі питання реалізації експериментального проекту з надання в закладах охорони здоров'я, які належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, окремих соціальних послуг деяким категоріям осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах : постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.2023 № 248 // Урядовий кур`єр. – 2023 – 23 березня(№ 58). – С. 6-7

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/248-2023-%D0%BF

 

Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України : постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 263 // Урядовий кур`єр. – 2023 – 28 березня(№61). – С. 7-8

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/263-2023-%D0%BF

 

Деякі питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей : постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 265 // Урядовий кур`єр. – 2023 – 28 березня (№61) - С. 9-10

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/265-2023-%D0%BF

 

Деякі питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей : постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 266 // Урядовий кур`єр. – 2023. - 28 березня(№61) - С. 10-11

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/266-2023-%D0%BF

 

Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують: постанова Кабінету Міністрів України від 28.03. 2023 № 438 // Урядовий кур`єр. – 2023. – 4 травня(№89). – С. 6

https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/438-2023-%D0%BF

 

Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу : постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 № 446 // Урядовий кур`єр. – 2023. – 10 травня (93). – С. 7-9

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF