Юридичний світ в бібліотеці

понеділок, 26 вересня 2022 р.

Насильство серед учнів шкіл (булінг) в Україні: правові шляхи подолання

Сьогодні в умовах розвитку інформаційних технологій, виникнення новітніх способів та засобів навчання надзвичайно загострилася проблема булінгу та кібербулінгу, довготривалих агресивних проявів та третирування у стосунках дітей та підлітків. Причому це явище супроводжується проявами жорстокості, цинізму, агресії, психологічного та фізичного тиску.

Проблема насильства та агресії серед школярів упродовж останніх років привертає увагу педагогів, психологів, медиків. Запобігання та профілактика випадків булінгу, формування у дітей характеру доброї, співчутливої людини, поваги до однолітків, є найважливішим завданням батьків, педагогів, психологів.

На законодавчому рівні встановлено юридичну відповідальність за випадки булінгу (цькування).

Враховуючи актуальність вказаної проблематики, багато учених присвятили свої праці дослідженню цього питання.

Пропонуємо ознайомитися з законодавством та деякими публікаціями, присвяченими явищу булінга.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню): Закон України від 18.12.2018 №2657 – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text

Андросюк В. Г. Проблема булінгу в сучасному юридико-психологічному просторі України [Текст] / В. Г. Андросюк, Ю. А. Суденко // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2019. – № 1. – С. 216-220.

Стаття присвячена дослідженню проблеми булінгу – щодо кваліфікації та відповідальності, різновиду правопорушення. Окреслено перспективи правового та психотерапевтичного реагування на прояви булінгу та його превенцію.

Веремій С. В. Причини, діагностика булінгу та кібербулінгу [Текст] /С. В. Веремей // Юрид. Україна. – 2021. – № 10. – С. 30-35.

У статті поглиблено досліджуються причини булінгу в Україні, зокрема, дано визначення поняття булінгу та одного із його різновидів – кібербулінгу. Встановлюються можливі причини даного антисоціального явища та їх правильна діагностика.

Градова Ю. В. Нормативно-правове регулювання булінгу: національний та зарубіжний досвід [Текст] / Ю. В. Градова, М. Артамонова // Вісн. Харків. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. – 2019. – Вип. 28. – С. 34-41. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPR_2019_28_6

Автори з`ясували зміст поняття та ознаки булінгу з метою відмежування його від суміжних понять. Досліджено нормативно-правове врегулювання даного явища в Україні та зарубіжних країнах.

760-19 34(082) Д36

Кваша Р. С. Поширення насильства та булінгу серед неповнолітніх: роль електронних засобів комунікації [Текст] / Р. С. Кваша // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. пр. Вип. 85 / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ – С. 331-342. – Бібліогр.: С. 340-341.

Проаналізовано негативний вплив показу насильства в електронних ЗМІ на девіантну поведінку неповнолітніх. Відповідальність за доступ до електронних ЗМІ та їх використання неповнолітніми як вдома, так і в освітніх закладах несуть батьки й учителі, – стверджує автор.

Кайданович О. Попередження та виявлення фактів булінгу серед підлітків – важливий аспект діяльності ювенальних прокурорів у Житомирській області [Текст] / О. Кайданович // Вісн. прокуратури. – 2019. – № 6. – С. 22-25.

Левченко К. Булінгу – ні! [Текст] / Катерина Левченко, Андрій Черних // Юрид. газета. – 2019. – № 2-3 (22 січня). – С. 13, 31.

Наводиться статистика Дитячого фонду ООН з булінгу в Україні та аналізується закон України щодо протидії цьому явищу.

Лубенець І. Г. Насильство серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів (булінг та його причини) / І. Г. Лубенець // Наука і правоохорона діяльність – 2016. – № 1. – С. 218-223. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nip_2016_1_34

В статті проводиться дослідження наукових підходів щодо явища булінгу серед школярів . Проаналізовані причини та фактори, що сприяють вчиненню булінгової поведінки підлітків.

«Не вдавай, що не бачиш». В Україні розпочалася компанія з протидії булінгу в школах. – Режим доступу: https://www.wcu-network.org.ua/Zaxist_prav_dtei/news/%C2%ABNe_vdavai_xho_ne_bachish%C2%BB_V_Ukrain_rozpochalasja_kompanja_z_protidi_bulngu_v_

Розповідається про дослідницько-просвітницький проект з профілактики та протидії булінгу «Стоп шкільний терор», який триває з 2017 року. За цей час на базі Українського інституту досліження екстремізму проведене перше в Україні аналітичне дослідження з вивчення проблеми булінгу. Підготовлений проект національної програми з профілактики та протидії булінгу.

Падучак О. Булінг: міфи та реальність [Текст] / О. Падучак // Юрид. вісн. України. – 2019. – № 28 (12-18 липня). – С. 12-13.

Автор звернула увагу в першу чергу на юридичні аспекти булінгу, серед яких порушення прав та відсутність меж їх здійснення, насильство, шкода і відповідальність, неналежний рівень правової свідомості тощо.

Смачило І. В. "Закон щодо протидії булінгу працює" [Текст] : [інтерв'ю заст. міністра юстиції України] / І. В. Смачило // Юрид. вісн. України. – 2019. – № 8 (22-28 лютого). – С. 6.

четвер, 25 серпня 2022 р.

30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

30 серпня відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/525/10/PDF/N1052510.pdf?OpenElement

Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень набув актуальності і для України. З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей, підвищення ефективності заходів зі встановлення, розшуку та забезпечення державної підтримки таких осіб та членів їх сімей, Президент України своїм Указом від 11.11.2020 №495/2020 постановив забезпечувати щорічно 30 серпня проведення заходів у зв’язку з Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495/2020#Text Одеська обласна державна адміністрація розпорядженням від 01.07.2021 № 691/од-2021 затвердила план на виконання Указу Президента.

Що таке насильницьке зникнення

Відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l54#Text

до якої Україна приєдналася 17 червня 2015 року, насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.

Покарання – позбавлення волі на строк до 7 років

Стаття 146-1 Кримінального кодексу України передбачає, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави (службова особа, а також особа або група осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави), в тому числі іноземної з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років

У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

З’ясування долі та місця перебування осіб

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text

зазначає, що особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та основним завданням якої є з’ясування долі та місця перебування осіб, які зникли.

Як діяти у випадках пошуків зниклих людей

Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи. У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи. На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.

Для допомоги у пошуку МВС України створений ресурс, який містить великий обсяг інформації про зниклих людей з усієї країни. Завдяки системі фільтрації ви можете швидко знайти інформацію про потрібну вам людину, якщо вона занесена до реєстру зниклих громадян.

https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti/

вівторок, 16 серпня 2022 р.

Застосування цивільного законодавства в умовах воєнного стану: Право в умовах воєнного стану

Застосування цивільного законодавства в умовах воєнного стану

Військові дії, які тривають в Україні, здійснюють вплив на все суспільство, всі його регулятори, включаючи правову сферу в цілому, і цивільно-правові відносини зокрема. Війна впливає на відносини власності, зобов’язальні відносини, цивільно-правову відповідальність і підстави звільнення від неї, безвісну відсутність, порядок спадкування тощо. Вітчизняні юристи, практики та науковці коментують окремі положення законодавства з урахуванням сучасної ситуації

Бруско Ю. Захист персональних даних в умовах війни. Вплив воєнного стану на право на приватне життя / Юлія Бруско // Юрид. вісник України. – 2022. - №16-19(23 квітня-19 травня). – С. 18

Автор наводить короткий огляд змін до законодавства, які значним чином вплинули чи можуть вплинути на обробку персональних даних в Україні

Корисно знати : [юридичні консультації на актуальні теми] //Уряд. кур'єр. – 2022. – 8 червня(№126). – С. 7.

Ворог знищив рідну хату: де починати нове життя? https://ukurier.gov.ua/uk/news/vorog-znishiv-ridnu-hatu-de-pochinati-nove-zhittya/

Втратили атестат про освіту під час війни – що робити? https://ukurier.gov.ua/uk/news/vtratili-atestat-pro-osvitu-pid-chas-vijni-sho-rob/

Їхати чи не їхати: п’ять небезпечних міфів про евакуацію https://ukurier.gov.ua/uk/news/yihati-chi-ne-yihati-pyat-nebezpechnih-mifiv-pro-e/

Максимов М. Оренда нерухомості в умовах воєнного часу / Микола Максимов // Юрид. вісник України. – 2022. - №20-23(20 травня-16 червня). – С. 17.

В умовах воєнного стану виникає значна кількість спорів у сфері арендних відносин. Цивільне законодавство України передбачає, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилося.

Павлюченко Ю. Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло / Юлія Павлюченко// Юрид. вісник України. – 2022. - №20-23(20 травня-16 червня). – С.22

У даній статті представлено аналіз чинного та перспективного законодавства щодо реалізації права громадян України на компенсацію за знищене чи пошкоджене житло

Печений О. Війна як фактор впливу на спадкові правовідносини / Олег Печений // Юрид. вісник України. – 2022. - №12-15(25 березня-22 квітня). – С. 18

Окреслено коло проблем сучасного стану спадкових правовідносин. Але, - підкреслює автор, - вони потребуватимуть аналізу і в подальшому

Рубаник Р. Купівля-продаж нерухомості під час війни: можливо, але чи варто / Роман Рубаник // Юрид. вісник України. – 2022. - №20-23(20 травня-16 червня). – С.21

Які ризики можуть бути при купівлі нерухомості в умовах воєнного часу? Докладно – від фахівця.

Семенова К. Що робити, якщо під час війни втратили житло чи транспорт? / Ксенія Семенова // Юрид. вісник України. – 2022. - №8-11(25 лютого-24 березня). – С. 14.

Алгоритм дій для тих, чиє майно було пошкоджено або знищене внаслідок воєнних дій

Тарасенко В. Вступ у спадок під час війни / Віра Тарасенко// Юрид. вісник України. – 2022. - №16-19(23 квітня-19 травня). – С. 21.

Вступ у спадок наразі став досить проблематичним для тих, хто за кордоном чи на території, де не працюють нотаріуси. Особливостям процесу прийняття спадщини, зумовленим запровадженням воєнного стану, присвячена стаття.

четвер, 14 липня 2022 р.

Військовий обік жінок: відповіді на основні запитання

1 жовтня мають стати на військовий облік українки від 18 до 60 років певних спеціальностей та професій, перелік яких був затверджений Міністерством оборони. Серед професій, які можуть стати у нагоді ЗСУ, такі, як лікарі, ветеринари, юристи, журналісти, бухгалтери, психологи, перекладачі, кухарі, програмісти, музиканти тощо.

Стосується це абсолютно всіх, навіть вагітних, жінок з неповнолітніми дітьми та господарок – якщо ви маєте відповідну професію, повинні стати на військовий облік. І вже після цього буде визначатися придатність кожної жінки до військової служби в залежності від стану здоров’я та інших обставин.

Як стати на військовий облік і які для цього потрібні документи?

Українкам потрібно прийти до територіального центру комплектування та соціальної допомоги за місцем проживання (раніше – військкомат). При собі мати паспорт, ідентифікаційний номер, документ про освіту/професію (диплом, свідоцтво).

Що буде враховуватися – диплом або фактична професія?

Буде враховуватися і диплом, і професія, за якою жінка фактично працює. Щодо самозайнятих осіб, можливо, професію будуть визначати через КВЕДи (КВЕД – це класифікатор видів економічної діяльності, який містить усі можливі напрямки роботи підприємств).

Чи будуть жінки проходити медкомісію, і де це відбуватиметься?

Проходження медкомісії є обов’язковим як для жінок, так і для чоловіків - тобто проводиться вона для всіх військовозобов’язаних. Відбувається це в лікарських закладах за направленням територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Чи визначена дата, до якого часу треба стати на облік?

На сьогодні не встановлений граничний строк взяття на облік не визначено. В Україні з минулого року розпочався поступовий процес, в результаті якого жінки відповідних спеціальностей мають стати військовозобов’язаними. А 1 жовтня – лише його старт. Звичайно, під час війни це мало б відбуватися прискореними темпами, але ЗСУ нині не мають потреби в мобілізованих жінках.

Що буде, якщо жінка не стане на військовий облік? Тобто, чи передбачені якісь санкції до тих, хто цього не зробить?

До кінця 2022 року ані жінки, ані керівники підприємств, де трудяться жінки, не нестимуть адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, тому що цей період визначений як перехідний.

Взагалі ж за порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність, пояснює юрист. А саме - стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи за цією статтею для військовозобов’язаних передбачені в розмірі від 510 до 850 гривень. За повторне порушення протягом року - від 850 до 1 700 гривень.

А ось якщо вони ухиляються від військового обліку після попередження, зробленого керівником «військкомату», це вже 337 стаття (частина 1) Кримінального кодексу. Передбачене покарання - від 5 100 до 8 500 гривень або виправні роботи до одного року.

Яка відповідальність передбачена для підприємств, на яких працюють жінки, що не стали на військовий облік?

Відповідальність нестимуть керівники підприємств. Перший штраф - від 3400 до 5100 грн. За повторне порушення протягом року - від 5100 до 8500 грн.

Чи заборонять жінкам виїзд за кордон після того, як вони стануть на облік?

Для військовозобов’язаних жінок, як і для чоловіків під час воєнного стану виїзд за кордон обмежений. Це не стосується тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Приміром, жінок, які мають неповнолітніх дітей.

Що робити тим жінкам, які вже виїхали з країни?

За законом, військовозобов’язані мають після повернення додому в семиденний строк стати на облік у територіальному центрі комплектування за місцем проживання. Але ж українські жінки, які зараз перебувають за кордоном, поки вони не стали на військовий облік, не є військовозобов’язаними, підкреслює юрист. Від жінок просто очікують, що вони якнайшвидше прийдуть до своїх «військкоматів». До того ж ніхто не сподівається, що всі жінки, які за спеціальністю підлягають військовому обліку, повернуться відразу після 1 жовтня - у країні йде війна, і вони там знаходяться, щоб вберегти себе та своїх дітей.

Після того, як жінка стане на облік, її обов’язково мобілізують?

Наразі необхідності мобілізовувати жінок немає. Якщо тільки збройним силам не знадобляться якісь окремі військові спеціальності.

В мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу тільки в добровільному порядку, за контрактом, уточнює юрист.

Яких жінок взагалі не можна мобілізовувати?

Повністю зі списком тих, хто не підлягає мобілізації, можна ознайомитися ТУТ

Це - стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Цей закон не ділить військовозобов’язаних за статтю. В ньому навіть не сказано окремо про вагітних жінок– їх просто не призивають за станом здоров’я.

За цим законом не повинен йти воювати:

Жінки або чоловіки не підлягають мобілізації, якщо:
мають троє і більше неповнолітніх дітей;
самотужки виховують неповнолітню дитину чи дитину з інвалідністю;
мають постійно доглядати за хворою дружиною, чоловіком чи батьками;
мають неповнолітню дитину, а один з подружжя в цей час перебуває на військовій службі.

Військовозобов’язані жінки, зокрема, повинні: перебувати на військовому обліку за місцем проживання; якщо потрібно змінити місце проживання, поїхати за межі України більше, ніж на три місяці - на навчання, на лікування, у відрядження - за сім днів до від’їзду прийти до територіального центру для зняття з військового обліку; у семиденний строк повідомляти про зміну сімейного стану, стану здоров’я, місця роботи і посади тощо.

За матеріалами сайту УКРІНФОМ