Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

вівторок, 21 березня 2023 р.

Інвалідність та перетин кордону: актуальні зміни до законодавства

 


Хоча під час дії режиму воєнного стану перетинати державний кордон військовозобов’язаним заборонено, існує низка підстав, за наявності яких виїхати за межі України все ж можливо. 






Зокрема, мають право перетинати кордон:

  • особи з інвалідністю;
  • особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
  • особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують їх;
  • особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України і супроводжують їх;
  • батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років,
  • батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.

Окрім іншого, для перетину кордону у таких випадках необхідно пред’явити службовим особам Державної прикордонної служби документи (їх нотаріально засвідчені копії), що підтверджують інвалідність відповідних осіб.


Зауважимо, що наразі такими документами є:

А ось довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації    157-1/о) ТАКИМ ДОКУМЕНТОМ ВЖЕ НЕ Є. Кабінет Міністрів України виключив її із відповідного переліку. Хоча на деяких сайтах профільних державних органів вона все ще фігурує.

Повний перелік підстав та документів, що дають право на перетин кордону, наведений у Правилах перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995р. № 57.



Інформація з сайту БПД

 

 

середа, 1 березня 2023 р.

Пенсії та виплати військовим: що зміниться у березні

 


 

З 01 березня 2023 року в Україні впроваджуються зміни, які стосуються мільйонів людей.

Уряд проіндексує пенсії, а військовим по-іншому платитимуть премії.






Більші пенсії для всіх


У березні уряд проіндексує пенсії українцям. За даними міністерства соціальної політики, виплати в середньому збільшаться на 400-700 гривень, залежно від категорії пенсіонерів.

Розмір індексації становитиме 19,7%.

Під індексацію підпадають 10,557 млн людей. З державного бюджету на це буде використано 82 млрд гривень.

Вперше уряд проіндексує найнижчі пенсії. Раніше вони не індексувалися, а переглядалися разом з підвищенням прожиткового мінімуму, який зростає повільніше, ніж індексація.

Окрім того, уряд виплачуватиме щомісячні компенсаційні виплати людям, старшим за 70 років. Виплати передбачені, якщо розмір пенсії таких пенсіонерів не досягає 10 340 грн.

Платитимуть 570 гривень тим, кому більше ніж 80 років; 456 грн – людям віком від 75-80 років; 300 грн - від 70-75 років.



Виплати військовим


З березня військовослужбовцям почнуть нараховувати премії і доплати за новими правилами. Цей порядок був запроваджений у лютому, але військові почнуть одержувати ці кошти з початком весни.

Тепер грошове забезпечення залежатиме від місця перебування бійця і його залученості до бойових дій.

Винагороду 100 тис гривень на місяць і далі отримуватимуть військові на лінії зіткнення, нараховуватимуть ці гроші пропорційно часу виконання завдань.

100 тис гривень також платитимуть - за конкретний період виконання бойових завдань - військовослужбовцям ракетних військ і артилерії, льотчикам, морякам, військовим медикам, військовим зенітно-ракетних і протиповітряних військ на завданнях в районі бойових дій.

50 тис гривень за рішенням вищого командування платитимуть військовим, котрі виконують бойові завдання у складі військового органу управління.

Винагороду 30 тис гривень отримуватимуть військові, які виконують бойові завдання в районах бойових дій, але не на лінії зіткнення.

Скасують премії у розмірі 30 тис гривень тим військовим, які служать у частинах і підрозділах поза районами бойових дій, а також строковикам, курсантам, офіцерам управлінь і штабів.


Новини з сайту ВВС News Україна

пʼятниця, 17 лютого 2023 р.

Право в умовах воєнного стану: Застосування трудового, соціального і цивільного законодавства в умовах воєнного стану

 

Право в умовах воєнного стану: Застосування трудового,  соціального і цивільного законодавства в умовах воєнного стану




 

Виплати за лікарняними у зв’язку з вагітністю та пологами // Урядовий кур`єр. – 2023. – 28 січня. – С. 6. – (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/viplati-za-likarnyanimi-u-zvyazku-z-vagitnistyu-ta/

З 1 січня 2023 р. уповноваженим органом в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України (ПФУ). Це означає, що виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві здійснює вже  не Фонд соціального страхування України, а ПФУ.

 

Виплати щомісячної допомоги на проживання ВПО: хто має право // Урядовий кур`єр. – 2023. – 3  лютого. – С. 8 . – (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/viplati-shomisyachnoyi-dopomogi-na-prozhivannya-vp/

 

Гетьман Є. А. Відносні права людини в умовах особливих правових режимів / Є. А. Гетьман // Вісн. НАПН України. – 2021. – Том 29, № 1. – С. 26-28.- (На англ. мові)

 

Настіна О. Підстави примусового припинення права власності на землю в умовах правового режиму воєнного стану в Україні / О. Настіна // Право України. – 2022. - №3. – С. 101-115.

Стаття присвячена правовому аналізу законодавчого забезпечення підстав примусового припинення права приватної власності на земельні ділянки та виникнення права державної власності на них в умовах введення правового режиму воєнного стану в Україні. У статті проаналізовано чинну нормативно-правову базу примусового припинення права приватної власності на землю, переходу прав власника від приватних осіб до держави в умовах правового режиму воєнного стану. За результатами дослідження виявлено прогалини чинного законодавства у цієї сфері та запропоновані способи врегулювання правових колізій.

 

Пилипенко П. Особливості реалізації права на працю в умовах воєнного стану в Україні  / П.  Пилипенко, В. Буряк  // Право України. – 2022. - №6. – С. 14-25.

У статті досліджуються особливості правового регулювання трудових відносин в Україні в умовах введення правового режиму воєнного стану. Вони зумовлені міграцією робочої сили, появою нових форм організації праці; розширенням дистанційної роботи тощо. Автори підтримують необхідність адаптації вітчизняного трудового законодавства до вимог Директиви № 2019/1152 Європейського Парламенту і Ради від 20 червня 2019 р. “Про прозорі й передбачувані умови праці в Європейському Союзі” та поступове наближення його до міжнародних стандартів

 

Семіног С. В. Новели законодавства щодо регулювання відносин споживчого кредитування    в умовах воєнного стану / С. В. Семіног // Юрид. Україна. – 2022. - №3. – С. 33-41.

 

Синчук С. Європейські стандарти соціального захисту переміщених з України осіб: все нове – добре забуте старе / С. Синчук, О.  Рим  // Право України. – 2022. – №6. – С. 40-54

У статті з’ясовуються механізми соціального захисту переміщених з України осіб через воєнні дії, які впроваджені державами – членами Європейського Союзу (ЄС) та Ради Європи (РЄ) на виконання їхніх євроінтеграційних зобов’язань. Досліджено окремі аспекти активації режиму тимчасового захисту для українців у ЄС, а також визначено проблеми, що таке впровадження спричинило та очікувано може зумовити. З’ясовано коло осіб, які можуть претендувати на здобуття відповідного статусу. Аналізуються соціальні права переміщених осіб та наголошується, що кожна держава-член має власні національні системи реалізації таких, а відтак рівень мінімальних стандартів соціального захисту різнитиметься.

 

Шумило М. Гарантії трудових прав осіб, призваних до лав Збройних Сил України під час війни / М. Шумило // Право України. – 2022. – №6. – С. 26-39.

Трудові гарантії були і залишаються вагомим інструментом захисту працівників, які в умовах війни стають до лав ЗСУ. Ці гарантії є розвитком приписів Конституції України, - підкреслює автор. У статті наводиться практика Конституційного Суду України щодо захисту соціально-трудових прав військовослужбовців.

 

Як розраховується розмір субсидії на житлово-комунальні послуги // Урядовий кур`єр. – 2023. – 18 січня. – С. 8. – (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/yak-rozrahovuyetsya-rozmir-subsidiyi-na-zhitlovo-k/

 

Які послуги доступні для внутрішньо переміщених осіб онлайн // Урядовий кур`єр. – 2023. – 3 лютого. – С. 8. – (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/yaki-poslugi-dostupni-dlya-vnutrishno-peremishenih/

вівторок, 10 січня 2023 р.

Лікарняні – 2023: що змінилось?

 

З 1 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві визначено Пенсійний фонд України.


Для отримання фінансування по лікарняних від Пенсійного фонду України роботодавцю, як і раніше, необхідно подати заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам кошти.

Форма заяви-розрахунку залишилась незмінною. Умови здійснення виплат за лікарняними працівникам також не змінились. Оплата лікарняних здійснюється роботодавцем, як це було і раніше – 5 днів за рахунок власних коштів, починаючи з шостого дня – за рахунок страхових коштів. А у випадку лікарняних внаслідок нещасного випадку на виробництві – з 18 дня непрацездатності.

При цьому, Закон скоротив  час, протягом якого роботодавцям за поданими заявами-розрахунками мають надходити страхові кошти для виплати лікарняних від Пенсійного фонду України. Якщо раніше Фонд соціального страхування України (ФССУ) перераховував кошти роботодавцям протягом 10-ти днів після надходження заяви-розрахунку, то Пенсійний фонд України має здійснювати таке фінансування протягом 3-х днів після надходження заяви-розрахунку.

Така заява-розрахунок починаючи з 1 січня 2023 року подається до Пенсійного фонду України через особистий електронний кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг. 

Функціонал пункту меню “Заяви-розрахунки” особистого кабінету страхувальника дає можливість пошуку та перегляду заяв-розрахунків згідно визначених критеріїв: період реєстрації листків непрацездатності, тип заяви-розрахунку (за електронними листками непрацездатності); здійснення формування (редагування) та відправки заяви-розрахунку до Пенсійного фонду України.

Під час формування заяви-розрахунку використовується інформація з електронного листка непрацездатності та Реєстру застрахованих осіб.

В той же час до заяви-розрахунку можна додавати коментарі, пояснення та, за необхідності, скановані копії документів, які можуть бути використані при прийнятті рішення щодо фінансування.

 

Важливо!

  • Для поліпшення якості обслуговування та пришвидшення автоматизованого опрацювання заяв-розрахунків, максимальну кількість листків непрацездатності в одній заяві-розрахунку обмежено до 200 штук.
  • Для уникнення помилок, при заповненні заяви-розрахунку використання лапок у назві суб’єкта господарювання не допускається.
  • Роботодавцям, для подання заяв-розрахунків, не потрібно укладати з Пенсійним фондом України договір про визнання КЕП , як це було передбачено раніше у взаємовідносинах із ФССУ.
  • Роботодавці, які з певних причин не можуть користуватись електронним кабінетом на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, можуть скласти заяву-розрахунок в паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України.

 




Інформація з офіційного сайту ПФУ


пʼятниця, 4 листопада 2022 р.

«ЗАПИТАЙ В ЕКСПЕРТА»: юридичні консультації на шпальтах газети «Урядовий кур'єр»

 


«Урядовий кур'єр» – видання центральних органів виконавчої влади України – оперативно інформує про найголовніші події під час запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, події у політичному, економічному, громадському, культурному житті країни та світу.

Окрім того, «Урядовий кур'єр» залишається чи не єдиною в Україні газетою, яка регулярно надає своїм читачам юридичні консультації, підготовлені фахівцями міністерств і відомств.



Пропонуємо деякі матеріали рубрики газети «Корисно знати»


  • Інформація щодо забезпечення прав дітей в умовах війни. Мінсоцполітики підготувало актуальну інформацію щодо найпоширеніших питань забезпечення прав дітей в умовах війни // Урядовий кур'єр. – 2022. – 7 вересня (№193). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/informaciya-shodo-zabezpechennya-prav-ditej-v-umov/


  • Інструкція щодо віддаленого відкриття рахунку та зміни способу отримання пенсії через вебпортал Пенсійного фонду України для одержувачів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях / Пресслужба Мінсоцполітики  // Урядовий кур'єр. – 2022. – 8 вересня (№194). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/instrukciya-shodo-viddalenogo-vidkrittya-rahunka-t/


  • Внесено зміни до Податкового кодексу України, які стосуються благодійної допомоги та одноразового (спеціального) добровільного декларування // Урядовий кур'єр. – 2022. – 8 вересня (№194). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/vneseno-zmini-do-podatkovogo-kodeksu-ukrayini-yaki/

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (набрав чинності 02.09.2022) внесені зміни до Податкового кодексу України


  • Для зручності громадян пенсійне посвідчення відтепер в Дії / Пресслужба Мінсоцполітики // Урядовий кур'єр. – 2022. – 15 вересня (№199). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/dlya-zruchnosti-gromadyan-pensijne-posvidchennya-v/


  • Змішане навчання: як організувати якісний освітній процес в умовах війни // Урядовий кур'єр. – 2022. – 18 жовтня (№223). – С. 7. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zmishane-navchannya-yak-organizuvati-yakisnij-osvi/


  • Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану // Урядовий кур'єр. – 2022. – 23 вересня (№205). – С. 6-8.  - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovog/

Надається інформація про загальні питання виїзду за кордон у воєнний час, а також про особливості  виїзду різних категорій громадян України: чоловіків, дітей,  студентів, волонтерів.


  • На які нововведення до Правил перетинання державного кордону громадянами України треба звернути увагу особам з інвалідністю та супроводжуючим їх особам? // Урядовий кур'єр. – 2022. – 29 жовтня (№232). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/na-yaki-novovvedennya-do-pravil-peretinannya-derzh/


  • Уряд оновив порядок направлення захисників України на лікування за кордоном // Урядовий кур'єр. – 2022. – 19 жовтня (№224). – С. 6.

https://ukurier.gov.ua/uk/news/uryad-onoviv-poryadok-napravlennya-zahisnikiv-ukra/

четвер, 20 жовтня 2022 р.

Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

 


 

Цього року у жовтні місяці виповниться 350 років від часу народження українського гетьмана Пилипа Орлика. Його історичне значення у змаганнях за волю і незалежність України дуже важливе, позаяк після Полтави і смерті Івана Мазепи він, перебуваючи на вимушеній еміграції, продовжував ним розпочату справу боротьби за наше державницьке майбутнє.



Пилип Орлик (1672—1742) — державний діяч і дипломат, генеральний писар у 1706—1710 рр., гетьман Війська Запорозького в 1710—1742 рр. у вигнанні. Походив з роду литовської шляхти, який мав чеське коріння. Високий рівень освіченості, здобутий у Віленському єзуїтському та Київському колегіумах, забезпечив Орлику швидке просування сходинками канцелярської кар'єри:

1698 р. він стає кафедральним писарем Київської митрополії,

1700 р. — писарем Генеральної військової канцелярії,

1706 р. — генеральним писарем. Входячи до найближчого оточення Івана Мазепи, Орлик належав до числа його повірених («конфідентів»), виконуючи обов'язки особистого секретаря. Через його руки проходило таємне листування гетьмана з Карлом ХІІ, польським королем Станіславом Лещинським, польськими магнатами та російськими можновладцями. Після Полтавської поразки разом із Мазепою і Карлом ХІІ виїхав у Бендери.

У квітні 1710 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького замість померлого Мазепи. Після елекції між новообраним гетьманом та старшиною було укладено політичну угоду, що окреслювала основні засади організації влади в козацькій державі — «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

У своєму прагненні звільнити Гетьманщину від російського панування Орлик спирався на підтримку Швеції, Туреччини та Кримського ханства. 1712 р. він звертається з відкритим маніфестом до європейських володарів, пишучи, що «козацька нація, що стогне під тиранським ярмом Москви, прагне лише того, щоб домогтися своєї волі». У 1714 р. залишає Бендери й перебирається до Швеції, але смерть його чільного союзника — Карла ХІІ в 1718 р. — змушує шукати сприяння інших держав.

Жив у Хотині, Серезі, по тому — в Чернівцях, Каушанах і Бухаресті. Згодом переїхав до Ясс, де й помер 24 травня 1742 року.


До 350-річчя Пилипа Орлика у відділі юридичної літератури підготовлено книжково-документальну виставку «Конституція Пилипа Орлика: договір про наміри, який став символом України».





2139-11   67.2(4Укр)300

«Пакти і Конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення) / відп. ред. В.А. Смолій ; упорядники М.С. Трофимук, Т.В. Чухліб. – Львів : Світ, 2011. – 440 с. : факсиміле.

У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом та генеральною старшиною і козацтвом; наведено їх переклади українською, англійською, німецькою, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам’ятки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також факсимільним відтворенням спеціального дослідження видатного історика та правознавця академіка Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз джерела.


2009-03  67.2(4УКР)я73  Х91

Пакти й конституції законів та  вольностей  Війська Запорозького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом Війська Запорозького, та між старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при  Бендерах // Хрестоматія з історії держави і права України: навч. посіб. / за ред В. Г. Гончаренка. – 3-тє вид., перероб.: уклад. В. Г. Гончаренко, О. Д. Святоцький. – Київ : Ін Юре, 2003. – С. 110-125.



399-94  67.9(4УКР)300  П68

Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік / [пер. з латин. та приміт. М. С. Трофимчука;  передм. та загальна  наукова редакція О. Пріцака; післяслово О. П. Трофимук та М. С. Трофимука]; мал. О. В. Штанка. – Київ : Веселка, 1994. – 77 с.: іл.







*   *   *


3189-06  63.3(4УКР)  В19

Василенко М. П.  Конституция Филиппа Орлика [Текст]  / М. П. Василенко // Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах.  Том 2. Юридичні праці / М. П. Василенко ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Киев : Юрид. думка, 2006. - С. 389-408.







  • Волков  М. Конституція Української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / М. Волков // Юрид.  журн. - 2009. -№9. - С. 91-92.
  • Гаращук М.  Конституція Української Гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / М. Гаращук // Юрид. журн. - 2009. -№ 7 (№7-8). - С. 179-180.
  • Головатий С. Так чим же направду є "Конституція Пилипа Орлика"? [Текст] / С. Головатий // Право України. - 2016. – N№1. - С. 113-129. - Бібліогр. : с. 128-129.
  • Губань Р.  Конституція Української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / Р. Губань // Юрид.  журн. - 2009. - №11. - С. 134-136.
  • Губань Р. Конституція української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / Р. Губань // Юрид. журнал. - 2010. - №4. - С. 104-105.
  • Домбровський І. Конституція Української Гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [До 300-річчя Конституції Пилипа Орлика] [Текст] / І. Домбровський // Вісн. Конституц. Суду України. - 2007. - №4. - С. 100-104.
  • Домбровський  І.  Конституція української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / І. Домбровський // Юрид. журн. - 2009. - №4. - С. 103-105.
  • Кампо В. Конституція Української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / В. Кампо // Юрид.  журнал. - 2009. - №5. - С. 108-110


756-19  94(477)9092)  К62

Коляда І. А. Пилип Орлик / І. А. Коляда, С. Ю. Коляда, О. Ю. Кирієнко; худож.-оформлювач  Є. В. Вдовиченко. – Харків : Бібколектор, 2019. – 121 с.








  • Кресін О. В. "Пакти й Конституції законів і вольностей Запорізького Війська..." 1710 р. [Текст] / О. В. Кресін // Укр. істор. журн. - 2005. -№ 2. - С. 192-207С. 83-94.
  • Кресін О. Політичний і правовий виміри конституції Пилипа Орлика: до 300-річчя видатної пам'ятки [Текст] / О. Кресін // Юрид. журнал. - 2010. - №4. - С. 96-103.


3221-06  67я54  П78

Лизогуб В. А. Норми Конституції Пилипа Орлика про народ і владу [Текст] / В. А. Лизогуб // Проблеми законності. Вип. 84. - Харків : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2006. - С. 8-12. 








  • Матях В. М. Гетьман в еміграції Пилип Орлик: історико-історіографічний портрет політика [Текст] / В. М. Матях // Укр. іст. журн. - 2011. - № 4(липень-серпень). - С. 116-131


2065-01  63.3(4УКР)  Т45

Орлик  П. Присяга гетьмана Орлика [Текст] / П. Орлик // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти томах. Том 4. Кн. 1 ( Перша третина ХVIII ст.). - Київ : Дніпро, 2001. - С. 212-213








3769-08  63.3(4УКР)  Р33

Пилип Степанович Орлик // Реєнт О. П. Усі гетьмани України. Легенди, міфи, біографії [Текст] / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. – Харків : Фоліо, 2008. – С. 297-320.  - (Історичне досьє). –








  • Пилипчук П. П. Конституція Пилипа Орлика як національна ідея побудови демократичної держави [Текст] / П. П. Пилипчук, В. П. Лакизюк // Вісн. Верховного Суду України. - 2006. - №6. - С. 2-6.


828-13  63.3(4УКР)46  Р39

Рендюк Т. Г. Пилип Орлик : молдавські та румунські шляхи / Т. Г. Рендюк. – Чернівці : Букрек, 2013. – 240 с. : іл.











77-96  63.3(4УКР)  Р49

Різниченко В. Пилип Орлик – гетьман України ; І.  Борщак. Великий мазепинець Григор Орлик: історичні оповіді / В. Різниченко, І. Борщак; передм. та прим. В. О. Шевчука. – Київ : Укр. писменник, 1996. – 302 с.








701-16  340(477)  В27

Середа О. В. Конституція Пилипа Орлика, Конституція України 1710, Бендерська конституція, Конституція Української Гетьманської держави, Перша українська Конституція від 5 квіт. 1710 [Текст] / О. В. Середа // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / Нац. акад. прав. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого; редкол. В. Я. Тацій [та ін.]. - Харків : Право, 2016. - Т. 1: Історія держави і права України. - С. 393-397. - Бібліогр. : с. 397.






  • Скрипнюк О.  Конституція Пилипа Орлика 1710 року: основні правові і політичні ідеї та її історичне значення [Текст] / О. Скрипнюк // Юрид. Україна. - 2010. - № 12. - С. 4-10. - Библиогр. : с.10.
  • Томенко М. П'ять уроків Мазепи - Орлика для сучасної конституційної дискусії [Текст] / Микола Томенко // Віче - 2015. - № 23/24. - С. 32-34.
  • Федоренко В. Л. Конституція гетьмана Пилипа Орлика 1710 року: 300 років досвіду розвитку українського конституціоналізму [Текст] / В. Л. Федоренко // Бюлетень Мін-ва юстиції України. - 2010. -№3. - С. 6-11.