«ЗАПИТАЙ В ЕКСПЕРТА»: юридичні консультації на шпальтах газети «Урядовий кур'єр»

 

«Урядовий кур'єр» – видання центральних органів виконавчої влади України – оперативно інформує про найголовніші події під час запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, події у політичному, економічному, громадському, культурному житті країни та світу.

Окрім того, «Урядовий кур'єр» залишається чи не єдиною в Україні газетою, яка регулярно надає своїм читачам юридичні консультації, підготовлені фахівцями міністерств і відомств.

Пропонуємо деякі матеріали рубрики газети «Корисно знати»

• Інформація щодо забезпечення прав дітей в умовах війни. Мінсоцполітики підготувало актуальну інформацію щодо найпоширеніших питань забезпечення прав дітей в умовах війни // Урядовий кур'єр. – 2022. – 7 вересня (№193). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/informaciya-shodo-zabezpechennya-prav-ditej-v-umov/

• Інструкція щодо віддаленого відкриття рахунку та зміни способу отримання пенсії через вебпортал Пенсійного фонду України для одержувачів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях / Пресслужба Мінсоцполітики  // Урядовий кур'єр. – 2022. – 8 вересня (№194). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/instrukciya-shodo-viddalenogo-vidkrittya-rahunka-t/

• Внесено зміни до Податкового кодексу України, які стосуються благодійної допомоги та одноразового (спеціального) добровільного декларування // Урядовий кур'єр. – 2022. – 8 вересня (№194). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/vneseno-zmini-do-podatkovogo-kodeksu-ukrayini-yaki/

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (набрав чинності 02.09.2022) внесені зміни до Податкового кодексу України

• Для зручності громадян пенсійне посвідчення відтепер в Дії / Пресслужба Мінсоцполітики // Урядовий кур'єр. – 2022. – 15 вересня (№199). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/dlya-zruchnosti-gromadyan-pensijne-posvidchennya-v/

• Змішане навчання: як організувати якісний освітній процес в умовах війни // Урядовий кур'єр. – 2022. – 18 жовтня (№223). – С. 7. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zmishane-navchannya-yak-organizuvati-yakisnij-osvi/

• Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану // Урядовий кур'єр. – 2022. – 23 вересня (№205). – С. 6-8.  - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovog/

Надається інформація про загальні питання виїзду за кордон у воєнний час, а також про особливості  виїзду різних категорій громадян України: чоловіків, дітей,  студентів, волонтерів.

• На які нововведення до Правил перетинання державного кордону громадянами України треба звернути увагу особам з інвалідністю та супроводжуючим їх особам? // Урядовий кур'єр. – 2022. – 29 жовтня (№232). – С. 6. - (Корисно знати)

https://ukurier.gov.ua/uk/news/na-yaki-novovvedennya-do-pravil-peretinannya-derzh/

• Уряд оновив порядок направлення захисників України на лікування за кордоном // Урядовий кур'єр. – 2022. – 19 жовтня (№224). – С. 6.

https://ukurier.gov.ua/uk/news/uryad-onoviv-poryadok-napravlennya-zahisnikiv-ukra/

Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

 

 

Цього року у жовтні місяці виповниться 350 років від часу народження українського гетьмана Пилипа Орлика. Його історичне значення у змаганнях за волю і незалежність України дуже важливе, позаяк після Полтави і смерті Івана Мазепи він, перебуваючи на вимушеній еміграції, продовжував ним розпочату справу боротьби за наше державницьке майбутнє.

Пилип Орлик (1672—1742) — державний діяч і дипломат, генеральний писар у 1706—1710 рр., гетьман Війська Запорозького в 1710—1742 рр. у вигнанні. Походив з роду литовської шляхти, який мав чеське коріння. Високий рівень освіченості, здобутий у Віленському єзуїтському та Київському колегіумах, забезпечив Орлику швидке просування сходинками канцелярської кар'єри:

1698 р. він стає кафедральним писарем Київської митрополії,

1700 р. — писарем Генеральної військової канцелярії,

1706 р. — генеральним писарем. Входячи до найближчого оточення Івана Мазепи, Орлик належав до числа його повірених («конфідентів»), виконуючи обов'язки особистого секретаря. Через його руки проходило таємне листування гетьмана з Карлом ХІІ, польським королем Станіславом Лещинським, польськими магнатами та російськими можновладцями. Після Полтавської поразки разом із Мазепою і Карлом ХІІ виїхав у Бендери.

У квітні 1710 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького замість померлого Мазепи. Після елекції між новообраним гетьманом та старшиною було укладено політичну угоду, що окреслювала основні засади організації влади в козацькій державі — «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

У своєму прагненні звільнити Гетьманщину від російського панування Орлик спирався на підтримку Швеції, Туреччини та Кримського ханства. 1712 р. він звертається з відкритим маніфестом до європейських володарів, пишучи, що «козацька нація, що стогне під тиранським ярмом Москви, прагне лише того, щоб домогтися своєї волі». У 1714 р. залишає Бендери й перебирається до Швеції, але смерть його чільного союзника — Карла ХІІ в 1718 р. — змушує шукати сприяння інших держав.

Жив у Хотині, Серезі, по тому — в Чернівцях, Каушанах і Бухаресті. Згодом переїхав до Ясс, де й помер 24 травня 1742 року.

До 350-річчя Пилипа Орлика у відділі юридичної літератури підготовлено книжково-документальну виставку «Конституція Пилипа Орлика: договір про наміри, який став символом України».

2139-11   67.2(4Укр)300

«Пакти і Конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення) / відп. ред. В.А. Смолій ; упорядники М.С. Трофимук, Т.В. Чухліб. – Львів : Світ, 2011. – 440 с. : факсиміле.

У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом та генеральною старшиною і козацтвом; наведено їх переклади українською, англійською, німецькою, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам’ятки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також факсимільним відтворенням спеціального дослідження видатного історика та правознавця академіка Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз джерела.

2009-03  67.2(4УКР)я73  Х91

Пакти й конституції законів та  вольностей  Війська Запорозького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом Війська Запорозького, та між старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при  Бендерах // Хрестоматія з історії держави і права України: навч. посіб. / за ред В. Г. Гончаренка. – 3-тє вид., перероб.: уклад. В. Г. Гончаренко, О. Д. Святоцький. – Київ : Ін Юре, 2003. – С. 110-125.

399-94  67.9(4УКР)300  П68

Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік / [пер. з латин. та приміт. М. С. Трофимчука;  передм. та загальна  наукова редакція О. Пріцака; післяслово О. П. Трофимук та М. С. Трофимука]; мал. О. В. Штанка. – Київ : Веселка, 1994. – 77 с.: іл.

*   *   *

3189-06  63.3(4УКР)  В19

Василенко М. П.  Конституция Филиппа Орлика [Текст]  / М. П. Василенко // Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах.  Том 2. Юридичні праці / М. П. Василенко ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Киев : Юрид. думка, 2006. - С. 389-408.

• Волков  М. Конституція Української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / М. Волков // Юрид.  журн. - 2009. -№9. - С. 91-92.

• Гаращук М.  Конституція Української Гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / М. Гаращук // Юрид. журн. - 2009. -№ 7 (№7-8). - С. 179-180.

• Головатий С. Так чим же направду є "Конституція Пилипа Орлика"? [Текст] / С. Головатий // Право України. - 2016. – N№1. - С. 113-129. - Бібліогр. : с. 128-129.

• Губань Р.  Конституція Української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / Р. Губань // Юрид.  журн. - 2009. - №11. - С. 134-136.

• Губань Р. Конституція української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / Р. Губань // Юрид. журнал. - 2010. - №4. - С. 104-105.

• Домбровський І. Конституція Української Гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [До 300-річчя Конституції Пилипа Орлика] [Текст] / І. Домбровський // Вісн. Конституц. Суду України. - 2007. - №4. - С. 100-104.

• Домбровський  І.  Конституція української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / І. Домбровський // Юрид. журн. - 2009. - №4. - С. 103-105.

• Кампо В. Конституція Української гетьманської держави (Конституція Пилипа Орлика 1710 року) [Текст] / В. Кампо // Юрид.  журнал. - 2009. - №5. - С. 108-110

756-19  94(477)9092)  К62

Коляда І. А. Пилип Орлик / І. А. Коляда, С. Ю. Коляда, О. Ю. Кирієнко; худож.-оформлювач  Є. В. Вдовиченко. – Харків : Бібколектор, 2019. – 121 с.

• Кресін О. В. "Пакти й Конституції законів і вольностей Запорізького Війська..." 1710 р. [Текст] / О. В. Кресін // Укр. істор. журн. - 2005. -№ 2. - С. 192-207С. 83-94.

• Кресін О. Політичний і правовий виміри конституції Пилипа Орлика: до 300-річчя видатної пам'ятки [Текст] / О. Кресін // Юрид. журнал. - 2010. - №4. - С. 96-103.

3221-06  67я54  П78

Лизогуб В. А. Норми Конституції Пилипа Орлика про народ і владу [Текст] / В. А. Лизогуб // Проблеми законності. Вип. 84. - Харків : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2006. - С. 8-12. 

• Матях В. М. Гетьман в еміграції Пилип Орлик: історико-історіографічний портрет політика [Текст] / В. М. Матях // Укр. іст. журн. - 2011. - № 4(липень-серпень). - С. 116-131

2065-01  63.3(4УКР)  Т45

Орлик  П. Присяга гетьмана Орлика [Текст] / П. Орлик // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти томах. Том 4. Кн. 1 ( Перша третина ХVIII ст.). - Київ : Дніпро, 2001. - С. 212-213

3769-08  63.3(4УКР)  Р33

Пилип Степанович Орлик // Реєнт О. П. Усі гетьмани України. Легенди, міфи, біографії [Текст] / О. П. Реєнт, І. А. Коляда. – Харків : Фоліо, 2008. – С. 297-320.  - (Історичне досьє). –

• Пилипчук П. П. Конституція Пилипа Орлика як національна ідея побудови демократичної держави [Текст] / П. П. Пилипчук, В. П. Лакизюк // Вісн. Верховного Суду України. - 2006. - №6. - С. 2-6.

828-13  63.3(4УКР)46  Р39

Рендюк Т. Г. Пилип Орлик : молдавські та румунські шляхи / Т. Г. Рендюк. – Чернівці : Букрек, 2013. – 240 с. : іл.

77-96  63.3(4УКР)  Р49

Різниченко В. Пилип Орлик – гетьман України ; І.  Борщак. Великий мазепинець Григор Орлик: історичні оповіді / В. Різниченко, І. Борщак; передм. та прим. В. О. Шевчука. – Київ : Укр. писменник, 1996. – 302 с.

701-16  340(477)  В27

Середа О. В. Конституція Пилипа Орлика, Конституція України 1710, Бендерська конституція, Конституція Української Гетьманської держави, Перша українська Конституція від 5 квіт. 1710 [Текст] / О. В. Середа // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / Нац. акад. прав. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого; редкол. В. Я. Тацій [та ін.]. - Харків : Право, 2016. - Т. 1: Історія держави і права України. - С. 393-397. - Бібліогр. : с. 397.

• Скрипнюк О.  Конституція Пилипа Орлика 1710 року: основні правові і політичні ідеї та її історичне значення [Текст] / О. Скрипнюк // Юрид. Україна. - 2010. - № 12. - С. 4-10. - Библиогр. : с.10.

• Томенко М. П'ять уроків Мазепи - Орлика для сучасної конституційної дискусії [Текст] / Микола Томенко // Віче - 2015. - № 23/24. - С. 32-34.

• Федоренко В. Л. Конституція гетьмана Пилипа Орлика 1710 року: 300 років досвіду розвитку українського конституціоналізму [Текст] / В. Л. Федоренко // Бюлетень Мін-ва юстиції України. - 2010. -№3. - С. 6-11.

Юристи сучасності: імена, звершення, досягнення: до Дня юриста

 

8 жовтня в Україні відзначається День юриста. Це  професійне свято для юристів різних галузей: правотворчої, правозастосовної, правоохоронної, господарської та інших. Цей день запроваджено Указом Президента України від 16 вересня 1997 року.

Роль юриста в будь-якому демократичному суспільстві на сьогодні є величезною. Сьогодні, як ніколи, це стосується і  Україні. Саме юристам належить провідна роль у процесі державотворення, удосконалення законодавства з метою  інтеграції нашої держави до європейського товариства, формування правової культури, захисту конституційних прав і свобод людини. Така почесна й нелегка місія вимагає високого рівня знань, досвіду та виняткових особистих якостей – честі, гідності, відданості справі, наполегливості.

До Дня юриста пропонуємо познайомитися із відомими українськими діячами права , які зробили свій внесок у розбудову правової системи України. Інформація представлена на книжковій виставці «Юристи сучасності: імена, звершення, досягнення».

День юриста незалежної України співробітники відділу юридичної літератури поспішають приєднатися до вітань і поздоровлень на адресу юристів всіх сфер діяльності і бажають їм верховенства порядку і права в їх щоденній практиці, міцного здоров’я і добрих сімейних взаємин!

Насильство серед учнів шкіл (булінг) в Україні: правові шляхи подолання

 

Сьогодні в умовах розвитку інформаційних технологій, виникнення новітніх способів та засобів навчання надзвичайно загострилася проблема булінгу та кібербулінгу, довготривалих агресивних проявів та третирування у стосунках дітей та підлітків. Причому це явище супроводжується проявами жорстокості, цинізму, агресії, психологічного та фізичного тиску.

Проблема насильства та агресії серед школярів упродовж останніх років привертає увагу педагогів, психологів, медиків. Запобігання та профілактика випадків булінгу, формування у дітей характеру доброї, співчутливої людини, поваги до однолітків, є найважливішим завданням батьків, педагогів, психологів.

На законодавчому рівні встановлено юридичну відповідальність за випадки булінгу (цькування).

Враховуючи актуальність вказаної проблематики, багато учених присвятили свої праці дослідженню цього питання.

Пропонуємо ознайомитися з законодавством та деякими публікаціями, присвяченими явищу булінга.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню): Закон України від 18.12.2018 №2657 – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text

Андросюк В. Г. Проблема булінгу в сучасному юридико-психологічному просторі України  [Текст] / В. Г. Андросюк, Ю. А. Суденко // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2019. – № 1. – С. 216-220.

Стаття присвячена дослідженню проблеми булінгу – щодо кваліфікації та відповідальності, різновиду правопорушення. Окреслено перспективи правового та психотерапевтичного реагування на прояви булінгу та його превенцію.

Веремій С. В. Причини, діагностика булінгу та кібербулінгу  [Текст] /С. В. Веремей // Юрид. Україна. – 2021. – № 10. – С. 30-35.

У статті поглиблено досліджуються причини булінгу в Україні, зокрема, дано визначення поняття булінгу та одного із його різновидів – кібербулінгу. Встановлюються можливі причини даного антисоціального явища та їх правильна діагностика.

Градова Ю. В. Нормативно-правове регулювання булінгу: національний та зарубіжний досвід [Текст] / Ю. В. Градова, М. Артамонова // Вісн. Харків. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. – 2019. – Вип. 28. – С. 34-41. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPR_2019_28_6

Автори з`ясували зміст поняття та ознаки булінгу з метою відмежування його від суміжних понять. Досліджено нормативно-правове врегулювання даного явища в Україні та зарубіжних країнах.

760-19  34(082)  Д36

Кваша Р. С. Поширення насильства та булінгу серед неповнолітніх: роль електронних засобів комунікації  [Текст] / Р. С. Кваша // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. пр. Вип. 85 / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ – С. 331-342. – Бібліогр.: С. 340-341.

Проаналізовано негативний вплив показу насильства в електронних ЗМІ на девіантну поведінку неповнолітніх. Відповідальність за доступ до електронних ЗМІ та їх використання неповнолітніми як вдома, так і в освітніх закладах несуть батьки й учителі, – стверджує автор.

Кайданович О. Попередження та виявлення фактів булінгу серед підлітків – важливий аспект діяльності ювенальних прокурорів у Житомирській області [Текст] / О. Кайданович // Вісн. прокуратури. – 2019. – № 6. – С. 22-25.

Левченко К. Булінгу – ні! [Текст] / Катерина Левченко, Андрій Черних // Юрид. газета. – 2019. – № 2-3 (22 січня). – С. 13, 31.

Наводиться статистика Дитячого фонду ООН з булінгу в Україні та аналізується закон України щодо протидії цьому явищу.

Лубенець І. Г. Насильство серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів (булінг та його причини) / І. Г. Лубенець // Наука і правоохорона діяльність – 2016. – № 1. – С. 218-223. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nip_2016_1_34

В статті проводиться дослідження наукових підходів щодо явища булінгу серед школярів . Проаналізовані причини та фактори, що сприяють вчиненню булінгової поведінки підлітків.

«Не вдавай, що не бачиш». В Україні розпочалася компанія з протидії булінгу в школах. – Режим доступу:  https://www.wcu-network.org.ua/Zaxist_prav_dtei/news/%C2%ABNe_vdavai_xho_ne_bachish%C2%BB_V_Ukrain_rozpochalasja_kompanja_z_protidi_bulngu_v_

Розповідається про дослідницько-просвітницький  проект з профілактики та протидії булінгу «Стоп шкільний терор», який триває з 2017 року. За цей час на базі Українського інституту досліження екстремізму проведене перше в Україні аналітичне дослідження з вивчення проблеми булінгу. Підготовлений проект національної програми з профілактики та протидії булінгу.

Падучак О. Булінг: міфи та реальність [Текст] / О. Падучак // Юрид. вісн. України. – 2019. – № 28 (12-18 липня). – С. 12-13.

Автор звернула увагу в першу чергу на юридичні аспекти булінгу, серед яких порушення прав та відсутність меж їх здійснення, насильство, шкода і відповідальність, неналежний рівень правової свідомості тощо.

Смачило І. В. "Закон щодо протидії булінгу працює" [Текст] : [інтерв'ю заст. міністра юстиції України] / І. В. Смачило // Юрид. вісн. України. – 2019. – № 8 (22-28 лютого). – С. 6.

 

 

.

30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

 

30 серпня відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/525/10/PDF/N1052510.pdf?OpenElement

Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень набув актуальності і для України. З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей, підвищення ефективності заходів зі встановлення, розшуку та забезпечення державної підтримки таких осіб та членів їх сімей, Президент України своїм Указом від 11.11.2020 №495/2020 постановив забезпечувати щорічно 30 серпня проведення заходів у зв’язку з Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495/2020#Text Одеська обласна державна адміністрація розпорядженням від 01.07.2021 № 691/од-2021 затвердила план на виконання Указу Президента.

 

Що таке насильницьке зникнення

Відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l54#Text

до якої Україна приєдналася 17 червня 2015 року, насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.

 

Покарання – позбавлення волі на строк до 7 років

Стаття 146-1 Кримінального кодексу України передбачає, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави (службова особа, а також особа або група осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави), в тому числі іноземної з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років

У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених  дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

 

З’ясування долі та місця перебування осіб

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text

зазначає, що особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та основним завданням якої є з’ясування долі та місця перебування осіб, які зникли.

 

Як діяти у випадках пошуків зниклих людей

Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи. У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи. На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.

Для допомоги у пошуку МВС України  створений ресурс, який містить великий обсяг інформації про зниклих людей з усієї країни. Завдяки системі фільтрації ви можете швидко знайти інформацію про потрібну вам людину, якщо вона занесена до реєстру зниклих громадян.

https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti/