Система БПД на період карантину надаватиме правові послуги дистанційно

У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно.

Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.

Про це читайте на сайті: https://bit.ly/2JcxxUx

Правову консультацію можна отримати:

✅ зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

✅ поставивши запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

✅ поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

✅ прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоривши її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

✅ скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

НАВІЩО УКРАЇНІ МІСЦЕВІ РЕФЕРЕНДУМИ?

Закон, який дозволить українцям користуватися інструментом всенародного референдуму, от-от має з’явитися у парламенті для розгляду народними депутатами.

А от стосовно місцевого референдуму – обговорення експертів ще тривають. Доки суспільство в очікуванні ухваленого закону про місцеві референдуми,регіональний координатор Андрей Крупник пропонує відповісти на питання: для чого вони взагалі в Україні?

Читайте у статті експерта:

• про історію першого в Україні місцевого референдуму, що відбувся в Одесі 16 грудня 1990 року;
• про близько 200 ініціатив щодо проведення місцевих референдумів в Україні з 1991 по 2012 рр.;
• про «долю» обговорюваного законопроекту.

ТУТ

ЗВІТ ДЕПУТАТА МІСЦЕВОЇ РАДИ: ФОРМАЛЬНІСТЬ, КОМУНІКАЦІЯ ЧИ ОЦІНКА ДОВІРИ ВИБОРЦІВ

Місцеві обранці – хто вони, що зробили за минулий рік, як виконали свої передвиборчі обіцянки? Про це можна дізнатися зі щорічних звітів депутатів.

• Що вимагає закон від звіту?
• Як, де і коли він має проходити?
• Як звітують деякі депутати на Одещині?
• Чи відповідають проведені звіти стандартам відкритості, прозорості, доброчесності, підзвітності?

Читайте про ці та інші аспекти депутатських звітів у статті координатора Мережі UPLAN в Одесі Андрія Крупника ТУТ

Надання відпустки на період оголошення карантину

Оголосили карантин, і ви не знаєте, хто буде сидіти з малолітньою дитиною? Тим часом, трудове законодавство передбачає право працівника піти у відпустку за свій рахунок на стільки часу, скільки триває карантин. Нехай це не надто вигідно, оскільки не нараховується заробітна плата, але зате у законному порядку є можливість перебувати зі своєю дитиною вдома під час карантину. 

Про це - в інфографіці Координаційного центру з надання правової допомоги ТУТ

Володимир Михайлович Корецький - видатний вітчизняний юрист-міжнародник: до 130-річчя від дня народження

18 лютого п.р. виповнюється 130 років від дня народження Володимира Михайловича Корецького – видатного вченого-правознавця, дійсного члена Академії наук України, заслуженого діяча науки України, доктора юридичних наук, професора, почесного директора Інституту держави і права АН України.

В. М. Корецький належав до першого покоління радянських вчених-юристів, котрі отримавши освіту ще в дожовтневий період морально пов’язали себе зі своїм народом у часи найтяжчих випробувань, викликаних революціями та війнами XX століття. Він був справжнім дослідником, людиною великої ерудиції та високої культури. На його працях навчалося не одне покоління вітчизняних учених.

В. М. Корецький – визнаний в країні та світі вчений і педагог. Неоціненними є й його заслуги як організатора юридичної науки в Україні. У 20-ті роки минулого століття він брав участь у створенні Харківського юридичного інституту, нині це Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, у 1948 р. він обраний дійсним членом Академії наук УРСР, а у 1949 р. він очолив створений ним сектор держави і права АН УРСР, згодом перетворений в Інститут держави і права . З 1960 р. до 1979 р В. М. Корецький був членом Міжнародного Суду ООН, а останні три роки – його віце-президентом.

В. М. Корецький здобув глибоку повагу колег як видатний вчений і як людина, завжди чуйна і уважна до людей. 25 липня 1984 р. вченого не стало, натомість йому належить заслуга у створенні в Україні школи міжнародного приватного та публічного права. На знак цього, у 1990 р., до 100-річчя з дня народження вченого, Інституту держави і права АН України присвоєно ім’я В. Корецького.

До 130- річчя від дня народження видатного вченого відділ юридичної літератури презентував книжкову виставку «Володимир Михайлович Корецький - видатний вітчизняний юрист-міжнародник».

Одещина почала готуватися до місцевих виборів

За якою системою будуть проводитися наступні місцеві вибори та що потрібно знати кожному виборцеві?

Як буде відбуватися голосування та як рахуватимуть голоси у селах, селищах та містах, де мешкає до 90 тис. виборців?

Як голоси будуть конвертуватися в мандати?

Починати розбиратися з тим, що на нас чекає наступної осені, слід вже зараз Тим паче, що після вступу в дію Виборчого кодексу підрахунок голосів стане складнішим, ніж раніше», – вважає голова Одеська обласна організація ВГО "Комитет избирателей Украины" Анатолий Бойко.

Він додає, що популярна думка «неважливо, як голосують, важливо, як підраховують» – хоча й категорично невірна в першій частині, все ж має зміст, адже розуміння того, як «рахувати» та як «рахувати» правильно – має значення в підсумку.

Детально ТУТ

Особливості правового режиму державного майна, закріпленого за закладами освіти, культурними та медичними закладами державної форми власності

Щербина, В.С., Бондар Т.В. Особливості правового режиму державного майна, закріпленого за закладами освіти, культурними та медичними закладами державної форми власності / В.С. Щербина, Т.В. Бондар // Юрид. Україна. - 2019. - № 7. - С. 12-20.

Представлено витяги зі статті, які безпосередньо стосуються бібліотек.

Згідно зі ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Умовою належного виконання державою соціальної та культурно-виховної функцій є, зокрема, наявність матеріальної бази. Сьогодні ще досить значна частина державного майна закріплена за державними закладами освіти, культури, медичними закладами та іншими державними бюджетними установами. Це майно слугує, переважно, майновою основою надання освітніх, культурних, медичних послуг тощо, що зумовлює деякі особливості правового режиму майна, належного зазначеним закладам. Проте, як правило, недостатнє фінансування сфери освіти, культури, медицини тощо змушує бюджетні установи до пошуку інших, ніж кошти державного бюджету, джерел надходження коштів. Найголовнішим з таких додаткових джерел фінансування є кошти, отримані від господарської діяльності, що здійснюється закладами освіти, культурними та медичними закладами шляхом надання визначених законодавством платних послуг, зокрема, шляхом використання майна господарського призначення.

Безумовно, прогалиною в Законі України від 14 грудня 2010 р. № 2778-VI «Про культуру» є відсутність вказівки на право, на якому майно належить державним закладам культури. Цей недолік Закону до певної міри компенсується в законах, що регулюють суспільні відносини у сфері музейної, бібліотечної та театральної справи.

Стаття 28 Закону України від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР «Про бібліотеки і бібліотечну справу» [18] встановлює, що бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнання та інше майно, що є державною або комунальною власністю та передане засновником бібліотекам державної і комунальної форм власності, належить їм на праві оперативного управління.

Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, закріплені за державними бібліотеками на праві оперативного управління, є державною власністю, незалежно від місця їх знаходження.

Як встановлено абз. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про культуру», заклади культури можуть одночасно з основною діяльністю провадити іншу господарську діяльність і одержувати від неї доходи, якщо інше не встановлено законом і така діяльність відповідає меті, з якою вони створені.

Відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 493) [20], державні заклади культури можуть надавати такі, зокрема, послуги з використання майна господарського призначення, як: надання в оренду приміщень, малих архітектурних форм і територій; надання місць для стоянки автомобілів та інших транспортних засобів; прокат музичних інструментів, культурно-спортивного і туристичного інвентарю, сценічних костюмів, взуття, театрального реквізиту; надання послуг з оренди транспортних засобів, обладнання, майна, інструментів, що належать закладам культури.

При цьому, згідно з п. 7 Порядку визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженого наказом Міністерства культури України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 1 грудня 2015 р. № 1004/1113/1556, матеріальні цінності, майно закладу культури, придбане або створене за рахунок коштів, отриманих від платних послуг, належать закладу культури на правах, визначених чинним законодавством, та використовуються ним для виконання своїх цілей і завдань, визначених статутами (положеннями).

Якщо з правовим титулом майна, закріпленого за казенним підприємством проблем не виникає - згідно зі ст. 77 ГК України ним є право оперативного управління, то на питання щодо права, на якому майно закріплене за закладом охорони здоров’я - державною установою, відповіді в законодавстві немає. За аналогією закону можна припустити, що це буде право оперативного управління.