Для запровадження в Україні ефективного суду присяжних необхідно внести низку законодавчих змін. Зокрема, мають спростити процес формування списку присяжних та удосконалити порядок залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя.
СУД
ПРИСЯЖНИХ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ПРАВОСУДДІ
Про
те, що створення реального суду присяжних в Україні матиме епохальне значення й
стане важливою гарантією права на справедливий суд для кожної людини в Україні,
фахівці говорять майже десятиліття. Ще відтоді, коли у 2012 році суд народних
засідателів було перейменовано на суд присяжних для формального виконання норми
Конституції.
Чинний
сьогодні порядок затвердження списків присяжних є довготривалим та
малоефективним. Суди не завжди вчасно отримують сформований склад присяжних, що
впливає на строки розгляду справ. У 2021-2022 роках передбачається запустити
класичну модель суду присяжних в Україні.
У
2020 році розроблялися законопроєкти, ухвалення яких в майбутньому має
забезпечити запровадження у країні класичного інституту присяжних.
«Положення
Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Необхідно
чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості
та прийняття юридичних рішень професійним суддею», – пояснює необхідність
запровадження суду присяжних заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.
Голова
комітету ВРУ з питань правової політики Андрій Костін зазначає, що завдання
парламенту – гарантувати громадянам передбачене Конституцією право брати
безпосередню участь у здійсненні правосуддя через запровадження справжнього
суду присяжних, у якому функції професійного судді та функції представників
народу є розділеними й кожна з цих частин чітко виконує свою роль.
Експерт
Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський вважає, що суд
присяжних є важливою зміною, яка стосуватиметься всіх агентів і органів
правосуддя.
НОВІ
ЗАКОНОПРОЄКТИ: ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ?
Восени
2020 року Міністерство юстиції передало до Кабінету Міністрів України три
законопроєкти, що передбачають запровадження суду присяжних.
Кабінет
Міністрів України підтримав усі три документи. Урядовими законопроєктами «Про
внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України
щодо забезпечення участі громадян України у здійсненні правосуддя» від
05.10.2020 № 4190 та «Про внесення змін
до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку
залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя та формування
списку присяжних» від 05.10.2020 № 4191 передбачено наступні новації:
- зменшення мінімального віку присяжного з 30 до 25 років;
- місцеві ради виключаються з процесу формування списків присяжних (цей обов’язок покладається на Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців);
- Державна судова адміністрація України має право отримувати з Державного реєстру виборців інформацію про виборців, зокрема, ту, що містить персональні дані;
- розгляд кримінальних проваджень, в яких за вчинення злочину передбачено позбавлення волі понад 10 років або довічне позбавлення волі, буде здійснюватися судом присяжних у складі одного судді й 7 присяжних, а за клопотанням обвинуваченого − колегіально судом у складі трьох суддів;
- поступове запровадження суду присяжних, яке розпочинатиметься у справах про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
- вдосконалюється порядок провадження в суді присяжних, зокрема, шляхом анкетування осіб, внесених до списку присяжних, для визначення їх об’єктивності та неупередженості при розгляді кримінального провадження;
- вводиться адміністративна відповідальність особи, внесеної до списку присяжних, за неявку без поважних причин за викликом суду, а також кримінальна відповідальність присяжного за надання завідомо недостовірних відомостей на питання головуючого та сторін кримінального провадження.
ЕКСПЕРТИ
ПРО ЗМІНИ
На
суд присяжних передбачається покласти розв’язання питань про винуватість чи
невинуватість обвинуваченого. Рішення про його винуватість вважається
прийнятим, якщо за нього проголосували п’ять із семи присяжних. За подібні
зміни в законодавстві виступали багато експертів.
Міністр
юстиції Денис Малюська наголошує: «Коли вердикт у справі ухвалено колегією
громадян, які є жителями тієї громади, де відбувається розгляд справи, то це
призводить до легітимізації цього рішення громадою, тобто сприйняття його як
справедливого більшістю громадян. Таким чином можна уникнути негативної
реакції, яку часто викликають судові рішення, ухвалені в резонансних
кримінальних справах, та значно підвищити довіру громадськості до судової
влади».
У
законопроєкті запропоновано вилучити положення, що на включення до списку
присяжних потрібна згода особи. «Якщо люди хочуть мати суд присяжних, то цьому
праву кореспондується й обов’язок. Якщо людина є в списку виборців, то у
будь-який момент може бути викликана до суду як присяжний», – зазначає Роман
Куйбіда, коментуючи норму про порядок обрання присяжних.
Залученню
присяжних буде сприяти норма про виключення з переліку осіб, які зобов’язані
подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування.
Про
те, що така позиція законодавця (коли присяжні за аналогією з держслужбовцями
мали декларувати свої доходи), демотивувала декого йти на відповідну посаду,
зазначав Голова Асоціації присяжних України, експерт Мережі UPLAN Сергій
Саханенко на експертній нараді, що відбулася 14 лютого 2020 року в Одеському
регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України.
Зрештою
Кабмін погодився, що ідея декларування доходів присяжних себе не виправдала, та
визнав такі зміни доцільними, оскільки під час парламентських слухань та
аналізу судової практики виявилося, що штраф за неподання декларації присяжним
значно перевищує плату, яку він отримує за виконання своїх обов’язків. Такі
зміни пропонується внести до Закону України «Про запобігання корупції».
«Одеська
область відзначена тим, що тут повністю сформовані списки присяжних, на відміну
від багатьох областей України», − зазначає Сергій Саханенко.
Водночас
проєктом Закону від 05.10.2020 № 4191 пропонується доповнити статтю 66 Закону
положеннями про те, що особа, яка за станом здоров’я не може виконувати
обов’язки присяжного, що підтверджується медичним висновком, та особа, яка
впродовж останнього року вже залучалася до виконання обов’язків присяжного,
звільняються від виконання таких обов’язків.
На
захист присяжного спрямовані й норми статті 160 законопроєкту, якими
передбачено, що державне забезпечення особистої безпеки присяжних буде
здійснювати Службою судової охорони.
Чи
вплинуть запропоновані законодавцем зміни на весь корпус присяжних, як ці зміни
сприятимуть комплексному удосконаленню порядку залучення громадян до участі у
здійсненні правосуддя і розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та
судом присяжних, та зрештою – чи запрацює повноцінний суд присяжних відповідно
до світових стандартів, покаже найближчий час.
Ольга Нагорнюк, заввідділу КУ «Одеська обласна наукова бібліотекаімені М.С.
Грушевського, комунікаційна менеджерка Громадської мережі публічного правата
адміністрації UPLAN в Одесі
