Громадянське суспільство та права людини в умовах євроінтеграційних процесів

 

 

Становлення демократичної, правової та соціальної держави тісно пов'язане з розвитком громадянського суспільства як сфери суспільної діяльності громадян, що об'єднуються для прийняття спільних рішень, а також захисту прав та інтересів, досягнення спільного блага, у тому числі у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними інститутами та бізнесом.

Партнерство між державою та громадянським суспільством є вагомим чинником реалізації демократичних цінностей, закріплених у положеннях Конституції України, зокрема щодо свободи та особистої недоторканності громадян, свободи слова і думки, свободи вираження поглядів і переконань, свободи світогляду і віросповідання, свободи об'єднання, участі громадян в управлінні державними справами тощо.

Україна на законодавчому рівні визнала важливість утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави. Створено прогресивне правове поле, що регламентує широке коло питань діяльності різноманітних неурядових організацій та їхню взаємодію з владою. Президент України своїм Указом затвердив Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки.

Процес європейської інтеграції України сприяє підвищенню інтересу до проблеми громадського суспільства. Ідея громадянського суспільства відіграє величезну роль у Європейському Союзі, де розвинуті інститути громадянського суспільства є сприятливою ознакою суспільного життя.

В умовах євроінтеграції мета та завдання громадянського суспільства полягають у забезпеченні прав та свобод всіх соціальних верств населення, в утворенні умов, які сприяють підвищенню соціально-економічного рівня громадян, у задоволені всіх потреб у різних сферах суспільних відносин, які дозволяють розкрити та реалізувати творчі здібності індивіда.

 

Конституція України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки : затв. Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 487/2021 // Урядовий кур’єр. – 2021. – 29 верес. – С. 13-15. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : [Електронний ресурс] : Угоду ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014; редакція від 25.10.2022. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text

*  *  *

Бабін Б. В. Права людини та громадянське суспільство : [Електронний ресурс] : навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів / Б. В. Бабін, А. В. Ковбан. – Одеса : Фенікс, 2014. – 320 с. - Режим доступу : https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/POSIBNIKI_2020/Babin_2014.pdf

Цей навчальний посібник є новаційним виданням з прав людини та громадянського суспільства. У ньому висвітлено питання поняття, види, джерела прав людини та шляхи подальшого удосконалення законодавства. Особливу увагу приділено впливу громадянського суспільства на права людини у контексті його адаптації до правових та політичних стандартів. Розрахований на студентів, аспірантів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, а також наукових та практичних працівників.

 

Братасюк М. Г. Громадянське суспільство як суб’єкт захисту прав людини : [Електронний ресурс] / М. Г. Братасюк // Конституційно-правові академічні студії. - 2017. – Вип. 1. - С. 11-17. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/kpac_2017_1_4

У статті висвітлюється проблема захисту прав людини в Україні, Проводиться ідея, що суб`єктом та гарантом захисту прав людини є громадянське суспільство, для якого реалізація і захист прав людини  є основною метою та завданням.

1252-14  34.01/9 А57

Волкова О. М. Громадянське суспільство та права людини в умовах євроінтеграційних процесів : [Текст] / О. М. Волкова // Альманах права. Правовий світогляд : людина і право. Випуск 5. – Київ : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. – С. 125-129.

У статті розглядаються проблеми взаємодії громадянського суспільства, держави і людини, які необхідні для з`ясування перспектив розвитку української державності, стимулювання процесу євроатлантичної інтеграції.

 

Добрянський С. П. Юридичне забезпечення прав людини у Європейському Союзі : сучасний стан та перспективи розвитку : [Текст] / С. П. Добрянський // Вісн. Нац. акад. правових наук України. – 2019. – Том 26, № 4. – С. 63-83.

У статті досліджуються особливості становлення та розвитку інституту прав людини у Європейському Союзі. Аналізуються норми Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу як головного юридичного інструменту гарантування прав людини.

 

150-19  341(477)  К72

Костюченко Я. М. Правове регулювання відносин асоціації між Україною та Європейським Союзом : [Текст] : монографія / Я. М. Костюченко. – Київ : ВПЦ «Київський університет», 2019. – 447 с.

Досліджено характерні риси положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, проаналізовано механізм іх застосування. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів,  державних службовців.

 

Лотюк О. С. Громадянське суспільство в контексті Європейської інтеграції : [Електронний ресурс] / О. С. Лотюк // Європейські перспективи. - 2014. - № 7. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2014_7_13

У статті визначаються та систематизуються основні тренди розвитку громадянського суспільства та формулюються основні засади модернізації громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції.

Череватюк В. Б. Громадянське суспільство як модель взаємовідносин людини та держави : від історії до сучасності : [Електронний ресурс] / В. Б. Череватюк, Ю. Є. Олексієнко // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. - 2014. - № 2. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2014_2_9

У статті здійснене теоретичне обґрунтування основних етапів становлення і розвитку, особливостей громадянського суспільства. Крім того автори характеризують сучасний стан громадянського суспільства в Україні, вказують на шляхи удосконалення взаємодії держави та громадянського суспільства.

 

1252-14  34.01/9 А57

Шаповал В. Д. Конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні ті їх вплив на європейську інтеграцію: [Текст] / В. Д. Шаповал // Альманах права. Правовий світогляд : людина і право. Випуск 5. – Київ : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. – С. 550-554.

Розглядається проблематика захисту прав людини та механізм її забезпечення на міжнародному і регіональному рівнях. Сформульовані завдання України для досягнення нашої стратегічної мети – набуття членства в Європейському Союзі і входження України до загальноєвропейської системи захисту прав людини.

 

Оригінал картинки ТУТ

30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

 

30 серпня відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/525/10/PDF/N1052510.pdf?OpenElement

Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень набув актуальності і для України. З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей, підвищення ефективності заходів зі встановлення, розшуку та забезпечення державної підтримки таких осіб та членів їх сімей, Президент України своїм Указом від 11.11.2020 №495/2020 постановив забезпечувати щорічно 30 серпня проведення заходів у зв’язку з Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495/2020#Text Одеська обласна державна адміністрація розпорядженням від 01.07.2021 № 691/од-2021 затвердила план на виконання Указу Президента.

 

Що таке насильницьке зникнення

Відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l54#Text

до якої Україна приєдналася 17 червня 2015 року, насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.

 

Покарання – позбавлення волі на строк до 7 років

Стаття 146-1 Кримінального кодексу України передбачає, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави (службова особа, а також особа або група осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави), в тому числі іноземної з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років

У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених  дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

 

З’ясування долі та місця перебування осіб

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text

зазначає, що особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та основним завданням якої є з’ясування долі та місця перебування осіб, які зникли.

 

Як діяти у випадках пошуків зниклих людей

Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи. У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи. На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.

Для допомоги у пошуку МВС України  створений ресурс, який містить великий обсяг інформації про зниклих людей з усієї країни. Завдяки системі фільтрації ви можете швидко знайти інформацію про потрібну вам людину, якщо вона занесена до реєстру зниклих громадян.

https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti/