Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи
(заповідача) на випадок смерті щодо належного йому майна, майнових прав та
обов’язків, що складається у встановлений законом спосіб.
Значення заповіту полягає в тому, що він визначає
порядок переходу спадщини (майна, майнових прав та обов’язків) до певних осіб,
яких заповідач може вибрати без урахування родинних чи інших стосунків.
Особливістю заповіту є те, що цей правочин
складається на випадок смерті та правові наслідки за ним для зазначених у ньому
спадкоємців виникають лише після смерті особи, яка його видала – заповідача.
Відповідно до діючого законодавства, заповіт є
одностороннім правочином – дією особи, спрямованою на набуття, зміну або
припинення цивільних прав та обов’язків.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Ми із задоволенням дамо відповідь на всі ваші коментарі