Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

четвер, 31 серпня 2023 р.

Законодавство України про безбар'єрність

 



 

Перш ніж проаналізувати законодавство на тему, яка сьогодні розглядається, нагадаємо суть терміна "безбар'єрність".

Безбар'єрність – це філософія суспільства без обмежень, забезпечення рівних прав і можливостей. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. Один з основних принципів безбар'єрного спілкування – «cпочатку має бути людина». Тобто, йдеться про права людини. Отже, за принципом - від загального до окремого, розглянемо вітчизняне та міжнародне законодавство про права людини.

В українському законодавстві систему прав и свобод людини і громадянина закріплює Конституція України. Відповідно до Конституції найвищою соціальною цінністю є людина : її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Правам і свободам людини і громадянина присвячено П розділ, який є одним із найбільших у Конституції і має 48 статей із 161. Система конституційних прав і свобод охоплює всі головні сфери життя і діяльності громадян. Конституція гарантує, що кожна людина має всі передбачені в Основному Законі права й свободи без будь-якого розрізнення. Всі права людини і громадянина рівноцінні і взаємопов'язані і тому однаковою мірою повинні захищатися державою. Неприпустиме нехтування одними правами під приводом реалізації інших прав.

Закріплена Конституцією України система прав и свобод людини і громадянина  максимально відтворила в собі положення міжнародно-правових актів, досягнення світової і національної наукової думки, рівень розвитку суспільства і держави. 

Примітка 1: міжнародні правові акти про права людини

Загальна декларація прав людини, Міжнародні  пакти про права людини:

( Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права), Міжнародні конвенції (Конвенція про права осіб з інвалідністю, Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Конвенцію про права дитини та ін. )


Конституційні положення набули конкретизації й доповнення в численному соціально-захисному законодавстві України. Розглянемо основні положення цього законодавства.

З метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини і громадянина прийнято Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text

Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації, його дія поширюється на всіх осіб, які перебувають на території України та на всі сфери суспільних відносин:


Цілий комплекс Законів регулює права соціально незахищених громадяни:  особ з інвалідністю, учасників бойових дій, дітей-сиріт, людей, котрі мають дохід менше прожиткового мінімуму тощо.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text

 

Примітка 2 Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється. (ст. 2 Закону).


Цей Закон гарантує осібам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають їм можливість ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами Закон передбачає, зокрема, створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до соціальної інфраструктури (Розліл V).

Аналізуючи чинне законодавство, можно виділити такі види соціального обслуговування осіб з інвалідністю:

  • Право на позачергове обслуговування (ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»), лише осіби з інвалідністю 1. 2 груп.


  • Матеріальне забезпечення : право на пенсію та інші доплати (Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15

«Про пенсійне забезпечення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12

«Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text

«Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text


  • Медичне забезпечення : для різних категорій право на безплатне або з оплатою 50 відсотків  вартості придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, надання безоплатно або на пільгових умовах, допоміжних засобів реабілітації (ст. 38 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).


  • Безплатне санаторно-курортне лікування  та оздоровлення за наявності медичних показань  (ст. 38 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).


  • Соціальні послуги: право на надання безоплатно або за плату, або із диференційованої плати соціальних послуг (Закон «Про соціальні послуги»  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19


  • Працевлаштування, освіта та професійна підготовка особ з інвалідністю (розділ 1У Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Однак не дивлячись що законодавством передбачено доволі широкий спектр видів соціального забезпечення осіб з інвалідністю, ця сфера потребує подальшого розвитку, вдосконалення та модернизації.

Прикладом сучасного підходу до формування законодавства у сфері прав людини є Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року : затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 квітня 2021 №366

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#Text

 

Стратегія орієнтується на провідні документи щодо створення безбар’єрного простору, зокрема Конвенцію про права осіб з інвалідністю, ратифіковану Законом України від 16 грудня 2009 р. № 1767-VI, Європейську соціальну хартію (переглянуту), ратифіковану Законом України від 14 вересня 2006 р. № 137-V, Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Положення Стратегії враховують весь ряд напрацьованих раніше стратегічних документів в Україні, зокрема щодо створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю, розвитку молоді, захисту прав людини, подолання нерівності (у тому числі гендерної).

Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

З реалізації Стратегії Кабінетом Міністрів затверджен План заходів на 2023-2024 роки

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/372-2023-%D1%80#Text

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ми із задоволенням дамо відповідь на всі ваші коментарі