Судова реформа: здобутки і перспективи

Система правосуддя в Україні від моменту набуття державою незалежності фактично перебуває у стані постійного реформування. Як правило, кожен реформаторський захід у цій сфері відбувався під гаслами забезпечення незалежності судової влади, наближення національної судової системи та судочинства до міжнародних і європейських норм та стандартів.

Сьогодні судова система України переживає черговий етап свого реформування. 2 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (нова редакція), внесені зміни до інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів

В процесі здійснення конституційної судової реформи сформовано Верховний Суд, створено Вищу раду правосуддя та Громадську раду доброчесності, прийнято закон про Конституційний Суд, розроблено нові процесуальні кодекси тощо. За цей час розпочато оновлення суддівського корпусу, введено адвокатську монополію у вищих судах.

Незважаючи на те, що судова реформа ще не завершилася, сьогодні майже всі її новації викликають чимало запитань у фахівців.

Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): закон України від 02.06.2016 р. № 1401- VIII [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/go/1401-19

Про Вищу раду правосуддя: закон України від 21.12.2016 №1798-VIII [Текст] : відповідає офіційному тексту. – Харків: Право, 2017. – 84 с.

Про судоустрій і статус суддів: закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Текст]: відповідає офіційному тексту. – Харків: Право, 2017. – 128 с.

Актуальні питання судоустрію та формування корпусу суддів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (13 травня 2017 р., м. Одеса) / за заг. ред. В.В. Долежана. – Одеса: Юрид. л-ра, 2017. – 376 с.

Баганець, О. Судова реформа і Конституція : аналіз приведення нормативних актів до нової редакції Основного Закону в руслі змін у судочинстві [Текст] / О. Баганець // Юрид. вісник України. – 2017. – № 41(13-19 жовт.). – с. 6-7.

Автор, заслужений юрист України, ветеран прокуратури, аналізує зміни до Основного Закону щодо правосуддя та стверджує, що ці зміни, за визначенням багатьох експертів, спрямовані на значне розширення повноважень глави держави, а тому несуть у собі ризики майбутньої узурпації останнім влади.

Баганець, О. Чи потрібен Україні спеціалізований антикорупційний суд?: чергова зміна риторики влади (тепер уже щодо необхідності створення Вищого антикорупційного суду, а не антикорупційної палати) як свідчення неприйнятності й шкідливості "реформ", нав'язаних Україні з-за кордону [Текст] / О. Баганець // Юрид. вісник України. – 2017. – № 43/44 (27 жовт. - 9 листоп.). – с. 6-7.

Зельдіна, О. Новели судової реформи: позитивні та негативні наслідки [Текст] / О. Зельдіна // Юрид. вісник України. – 2017. – № 43/44 (27 жовт. - 9 листоп.). – с. 4-5.

Автор аналізує прийнятий 3 жовтня 2017 року закон про внесення змін в  процесуальне законодавство України  та стверджує, що ці зміни мають стати запорукою наближення до європейської системи права. Проте поспішність прийняття цього закону призвела до негативних наслідків, зокрема, суперечливості норм права, наявності корупційної складової в нормах закону й інших проблемних питань.

Мельник, М. «Запропоновані зміни загрожують незалежності суддів і можуть призвести до обмеження права на судовий захист»: окрема думка судді Конституційного Суду України Мельника М.І. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України [Текст] / М. Мельник // Юрид. вісник України. – 2016. – №4 (29 січ. - 4 лют.). – с. 4-5; №5 (5 – 11 лют.). – с. 4-5.

Москвич, Л. М. Новий етап судової реформи: очікування та сподівання [Текст] / Л. М. Москвич // Право України. – 2016. – № 7. – с. 24-33. – Бібліогр. : с. 31-32.

Стаття присвячена критичному аналізу положень змін до Конституції України щодо правосуддя. У ній стверджується, що певні положення нових конституційних норм містять неоднозначне сприйняття і потребують критичної оцінки на предмет потенційного ризику зловживання правом при прийнятті наступних законів.

Прилуцький, С. В. Вища рада правосуддя – самостійний орган судової влади України!? (актуальні питання новітнього конституційного формату) [Текст] / С. Прилуцький // Публічне право. – 2017. – № 4. – с. 9-18 : портр. – Бібліогр.: с. 17.

Судова реформа 2016 року внесла кардинальні зміни до системи вітчизняного правосуддя. Одне з ключових перетворень торкнулося організації та функцій Вищої ради юстиції. Стаття присвячена аналізу правового статусу Вищої ради правосуддя та найбільш дискусійним аспектам щодо юрисдикційних повноважень даного органу.

Прилуцький, С. В. Модернізація статусу суддів: концепт взаємодії громадянського суспільства та держави в умовах конституційної реформи 2016 року [Текст] / С. Прилуцький, О. Стрєльцова // Публічне право. – 2016. – № 4. – с. 9-17. – Бібліогр.: с. 16.

У статті аналізуються основні новації, які принесла конституційна реформа 2016 року щодо правового статусу суддів України. а також їх вплив на подальший розвиток судової влади в державі.

Просянюк, О. Чому посилився тиск на суддів, і як захиститися в таких ситуаціях? [Текст] / О. Просянюк // Юрид. вісник України. – 2017. – № 37/38 (15-28 верес.). – с. 9.

Автор розглядає передбачені Конституцією України, міжнародними актами і законами України гарантії незалежності і недоторканності суддів і стверджує, що останнім часом системний і відвертий характер набули випадки тиску на суддів при здійсненні ними правосуддя. При цьому, левова частка повідомлення судів про втручання стосується дій громадян і громадських об’єднань.