Кожну першу п’ятницю місяця з 10.00 до 13.00 у відділі юридичної літератури провідні спеціалісти Головного управління юстиції в Одеській області надають безоплатну первинну правову допомогу малозабезпеченим громадянам

четвер, 16 травня 2019 р.

Наближення правової системи України до європейських стандартів: актуальні питання: до Дня Європи в Україні


Україна з моменту проголошення нею незалежності однозначно задекларувала сприйняття європейський правових цінностей. 
В практичній площині цей потяг виявився в прийнятті принципово нової Конституції 1996 року, яка значною мірою сприйняла європейський та світовий досвід, у вступі в Раду Європи та активній співпраці з Європейським Союзом.
Починаючи з 1994 року, з моменту укладення Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС, і до сьогодні, відносини з цим утворенням мають принциповий характер для України. Проблемою, що набула першочергової важливості, стало приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів, оскільки саме це дозволяло активізувати та оптимізувати співпрацю. А прагнення України в ЄС передбачає виконання одного з Копенгагенських критеріїв членства – відповідність законодавства.
Питання про гармонізацію законодавства набуває особливої актуальності через підписання 2014 року Угоди про асоціацію України з ЄС
Українські дослідники права постійно звертаються до проблем співпраці України та ЄС, у т. ч. і в частині наближення законодавства України до європейських стандартів. 
Діюче законодавство України та науковий аналіз окремих аспектів  гармонізації законодавства ЄС та України пропонуємо читачеві.

Конституція України : [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр





Про Загальнодержавну програму адаптації  законодавства України до законодавства  Європейського Союзу : Закон України від 18.03.2004 № 1629-IV в ред. від 04.11.2018 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1629-15


Бакалінська О. Адаптація конкурентного законодавства України відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС / О. Бакалінська // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2017. - № 5. - С. 96–106.

1011-13 67.9(4УКР)300 В68 
Волошин Ю.О. Гармонізація правових систем в сучасній доктрині конституційного права в умовах європейської інтеграції [Текст] : монографія / Ю. О. Волошин, І. О. Гоша ; за заг. ред. М. О. Баймуратова. - Одеса : Фенікс, 2013. – 291 с. - Бібліогр.: с. 274-291.
Монографія присвячена комплексному аналізу доктринальних та практичних аспектів гармонізації законодавства України із законодавством ЄС в умовах міждержавних інтеграційних процесів. Досліджуються історичні та нормативні аспекти сучасних механізмів та засобів адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

1023-16      340(477:4)  П68
Григор`янц Г.І. Узгодження законодавства України з нормами права ЄС в сфері захисту від піратства [Текст] / Г. І. Григор`янц // Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку держави та права в умовах євроінтеграції : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 20 трав. 2016 р.) : у 2 т. / відп. ред. М. В. Афанасьєва ; НУ "ОЮА", Півден. регіон. центр НАПрН України. - Одеса : Юрид. л-ра, 2016. - Т. 2. – С. 542-544.



303-18  339.923  Є24
Європейська інтеграція [Текст] : навч. посіб. / за ред. М.І. Макаренка, Л.І. Хомутенко. – Київ: Центр учбової літератури, 2018. – 344 с.
У посібнику аналізується сутність європейської інтеграції, її еволюція протягом століть. Висвітлено особливості соціально-економічних відносин України та ЄС, можливості реалізації євроінтеграційних прагнень України.




Коваленко Т. О. Правові аспекти адаптації земельного законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Т. О. Коваленко // Публічне право. - 2016. - № 2. - С. 19-26. : [Електрон. ресурс]. -  Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_2_4

Коссе Д.Д. Правовий режим оподаткування в умовах адаптації українського законодавства до принципів ЄС [Текст] / Д.Д. Коссе // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2018. - №4. – 121-127.








960-16 341(063) Є22 
Миколенко О. І. Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу [Текст]  / О. І. Миколенко // Євроінтеграція в умовах світової глобалізації : зб. наук. ст. – Одеса: Астропринт, 2016. – С.177-179.
Розглядаючи адаптацію законодавства України  до законодавства Європейського Союзу як соціально-правове явище, автор виявляє ті фактори, які негативно впливають на цей процес.



1174-17  347.61  С91
Сучасний стан і перспективи розвитку сімейного права України в умовах адаптації до європейського права: матеріали Всеукр. круглого столу (м. Одеса, 20 листопада 2017 р.) / за заг. ред. Є.О. Харитонова, К.М. Глиняної. – Одеса : Юрид. л-ра, 2017. – 144 с.








Шило О. Г. Проблеми адаптації кримінального процесуального законодавства України до права Європейського Союзу / О. Г. Шило // Вісн. Нац. акад. прав. наук України. - 2016. - № 2. - С. 109-122 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2016_2_11

пʼятниця, 10 травня 2019 р.

«Виконання правил дорожнього руху – запорука збереження здоров’я та життя»: до Тижня безпеки дорожнього руху


Відділ юридичної літератури ОУНБ ім. М. Грушевського бере участь у багатьох соціальних проектах.
Україна долучилась до проведення 5-го Глобального Тижня безпеки дорожнього руху в рамках Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху, проголошеного Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №64/255 від 10.05.2010 р. на 2011-2020 рр.
Цього року він відбудеться з 6 по 12 травня під гаслом «Лідерство в галузі безпеки дорожнього руху».
Мета заходу – привернення уваги до надскладної ситуації з безпеки дорожнього руху в Україні, сприяння вихованню дорожньої культури серед населення та об’єднання зусиль суспільства задля зменшення кількості смертей і травм, адже в Україні найбільша смертність на дорогах з-поміж усіх європейських країн.
10 травня 2019 року відбулась тематична година на тему: «Виконання правил дорожнього руху – запорука збереження здоров’я та життя» та перегляд соціальних роликів «Мінус один. Не стань наступним», яку провела для учнів ЗОШ № 52 інспектор Управління патрульної поліції старший лейтенант Байдан Вікторія.

Інспектор Управління патрульної поліції старший лейтенант Байдан Вікторія
Учні ЗОШ № 52 - гості заходу

Учні ЗОШ № 52 - гості заходу


Інформацію про захід висвітлено в новинах ТК «Глаs».

четвер, 25 квітня 2019 р.

«Про забезпечення функціонування української мови як державної»: 25.04.2019 р. Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5670-д


25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти.






Законопроект забезпечує:
  • знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг;
  • іспит з української мови для набуття громадянства.
  • не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах;
  • домінування української мови у сфері культури;
  • не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в точках розповсюдження;
  • не менше 50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах; україномовну освіту;
  • курси української мови для дорослих;
  • українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ;
  • україномовні інтерфейси програм і мобільних застосунків;
  • україномовну рекламу, покажчики, вивіски тощо.

Законопроект передбачає чіткі механізми контролю за його виконанням.
Водночас, законопроект не втручається у сферу приватного спілкування та релігійних обрядів; не обмежує прав корінних народів і національних меншин; дозволяє отримувати сервіс іншою мовою за згодою сторін і досить широко застосовувати англійську та інші мови ЄС.
Не змушує, а сприяє – законопроект покликаний передусім захистити права тих, хто хоче говорити українською та отримувати нею інформацію і послуги, захистити свою ідентичність та ідентичність своїх дітей.
Закон не зазіхає на звичні мовні практики більшості населення, а навпаки забезпечує повноцінну можливість вибору мови спілкування для громадян, усуває перешкоди, створює комфорт для переходу на українську, але не змушує.
Він обмежить мовний комфорт лише тих надавачів послуг при виконанні посадових обов’язків, які досі не зважали на мовні права громадян/споживачів. Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.
Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.
Нацкомісія складатиметься з дев'яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Серед повноважень цього органу – затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати.
Уповноваженого із захисту державної мови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд. Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.
Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).
Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.


Порушення застосування української мови передбачає штрафи (від 3 400 грн до 10 200 грн).
Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.
За матеріалами Укрінформу


Для довідки. У першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроект 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 4 жовтня 2018 року. Після першого читання було подано 2082 правки. Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців, за цей час комітет Верховної Ради з питань культури та духовності опрацював правки. До другого читання парламентарії приступили 28 лютого 2019 року.

Перелік правок, чи Як змінився законопроект про мову від першого до другого читання ТУТ



вівторок, 23 квітня 2019 р.

Цифри і показники життя країни з п’ятим Президентом


21 квітня 2019 року в Україні відбувся 2-й тур виборів Президента країни.
За даними Центральної виборчої комісії України (ЦВК), після опрацювання 100% протоколів, Володимир Зеленський набрав 73,22% голосів виборців, чинний президент Петро Порошенко – 24,45%.
Кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними по Україні, становить 2,31%.
Всього в голосуванні у другому турі виборів взяли участь 18 491 840 виборців.



За кілька тижнів Петро Порошенко офіційно залишить посаду президента України, й п'ять років його правління стануть історією.
Ось деякі цифри і показники життя країни, а також ключові досягнення і поразки, з якими українці прощаються з п'ятим президентом.
Економічні показники
ВВП
За 2013 рік темпи зростання української економіки дорівнювали нулю.
У 2014 після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі українська економіка скоротилася на 6,6%. У 2015 падіння було ще глибшим - на 9,8%.
З 2016 економіка України почала відновлюватися, - той рік завершився із зростанням у 2,4%. У 2018 рік приріст ВВП України вже склав 3,3%.

Доходи населення
За 2014 рік доходи населення впали на 11,5%, у 2015 - на 20,4%, а вже у 2016 доходи населення зросли - на 2%.
По тому, як уряд наприкінці 2016 різко збільшив мінімальну зарплатню, у 2017 зростання доходів становило вже 10,9%, у 2018 - 9,9%.

Середня заробітна плата у грудні 2018 року становила 10 573 грн на місяць. У грудні 2013 року середня зарплатня українців становила 3 619 грн.
Середній розмір пенсії у 2013 році становив 1 470,7 грн на місяць, а кількість пенсіонерів становила 13 639,7 тис. осіб.
У 2018 середня пенсія була на тисячу більшою, ніж за 5 років до цього, і становила 2 479,2 грн на місяць, а кількість пенсіонерів зменшилася до 11 725,4 тис. осіб.

Зміна вектора в торгівлі
Після підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС, кардинальні зміни відбулися у зовнішній торгівлі України.

Політичні показники
Боротьба з корупцією
Україна створила та запустила роботу низки нових антикорупційних органів. Запрацювало Національне антикорупційне бюро, яке займається розслідуванням корупції на найвищому рівні.
У межах ГПУ створили автономну спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а для контролю способу життя чиновників та моніторингу електронних декларацій створили Національне агентство запобігання корупції.
Для боротьби з корупцією у сфері державних закупівель запустили систему електронних торгів ProZorro.
Фініш президентської каденції ознаменувався корупційним скандалом в оборонній сфері за участю Олега Гладковського.
Армія
Весь час президентства Петра Порошенка пройшов на фоні війни на Донбасі.
Якщо у бюджеті 2013 року на армію виділяли майже 19 мільярдів гривень, то в 2019 році військовий бюджет склав понад 100 мільярдів гривень.
Чисельність Збройних сил з 2013 до 2018 року зросла від 168 тисяч осіб до 255 тисяч.
За даними Міноборони, середнє грошове утримання в Збройних силах у 2014 році складало від 2 тисячі гривень, а в 2019 році - від 10-12 тисяч гривень.
Слід нагадати, що з 2014 року згоріли одні з найбільших військових складів у Калинівці на Вінниччині, Балаклії - на Харківщині, Ічні - на Чернігівщині, та в Сватовому на Луганщині.
Донбас
На момент інавгурації президента проросійські бойовики на Донбасі контролювали більшу частину Донецької та Луганської області, включно з такими великими містами, як Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ, Бахмут, Лисичанськ та Сєвєродонецьк.
Після перемир'я і спроби домовитись сили АТО розпочали наступ та зайняли усі перелічені міста і звільнили від бойовиків велику частину регіону. Проте наступ закінчився заходом російських військ (як стверджує українська влада і що заперечує Росія), Іловайським котлом і першими Мінськими домовленостями.
На початку 2015 року відбулось нове загострення й відступ українських військ з міста Дебальцеве й підписання так званих «других Мінських угод».
З того часу лінія розмежування і бойових дій на Донбасі змінювалась не надто суттєво і відбувалась за рахунок зайняття окремих сіл у так званій "сірій зоні".
Внаслідок анексії Росією Криму та через події на Донбасі з 2014 року країни Заходу застосовують щодо РФ економічні та політичні санкції. З 2014 року загинуло понад 13000 осіб.
Томос
За часів президентства Петра Порошенка в Україні з'явилась канонічна незалежна православна церква на базі раніше невизнаних УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви.
Петро Порошенко доклав максимальних зусиль, щоб Вселенський патріарх визнав українську церкву та надав томос про автокефалію.
15 грудня 2018 року під наглядом представників Вселенського патріарха в Україні відбувся об'єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України та обрали митрополитом Київським Епіфанія. 6 січня він отримав Томос про автокефалію.
Безвізовий режим
Після тривалих багаторічних перемовин і виконання Україною низки вимог Європейського союзу, 11 червня 2017 року запрацював безвізовий режим для громадян України.
Угода про Асоціацію
У перший місяць президентства Петро Порошенко підписав Угоду про Асоціацію з Європейським союзом, робота над якою тривала ще з часів Віктора Ющенка.
Спочатку запрацювала економічна частина угоди щодо зони вільної торгівлі, а з вересня 2017 угода запрацювала в повному об'ємі.
Судова реформа
За роки президентства Петра Порошенка в Україні розпочалась масштабна судова реформа.
Ще влітку 2016 року Верховна Рада схвалила президентські зміни до Конституції та новий закон про статус суддів та судоустрій.
Вона передбачала часткове зняття суддівської недоторканності, скасування низки старих судів та створення нових з обранням суддів на конкурсах.
Також запустили переатестацію суддів, суттєве збільшення зарплат й формальне посилення незалежності судової системи.
Ключовим етапом реформи став повний перезапуск Верховного суду - найголовнішого суду у системі правосуддя.
Мова і квоти
За п'ять років президентства Петра Порошенка Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства і встановила мінімальні квоти на українську мову на радіо та телебаченні. А 25 квітня було ухвалено законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Матеріали з сайту Realist

«ІнформВлада» база даних Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого


База даних «ІнформВлада» містить дайджести  публікацій в електронних і друкованих ЗМІ щодо діяльності українського парламенту та законотворчого процесу в Україні; бібліографічні анотовані списки документів з актуальних питань державного управління і суспільно-політичного життя країни, тематичні інформаційні матеріали, огляди інтернет-ресурсів з питань діяльності органів влади; виступи, інтерв’ю перших осіб держави у друкованих ЗМІ.


Інформаційні матеріали (дайджести та тематичні анотовані бібліографічні списки) формуються на основі постійного моніторингу інформаційного простору України та містять відомості про книги, статті з наукових збірників та центральних і регіональних періодичних видань. Звертаємо вашу увагу, що записи супроводжуються розгорнутими анотаціями та посиланнями на повні тексти публікацій (за наявності їх в Інтернеті у вільному доступі).

Більше інформації за посиланням ТУТ

пʼятниця, 19 квітня 2019 р.

Вибори Президента України: флешмоб напередодні другого туру


 21 квітня 2019 року відбудеться другий тур виборів Президента України.

З метою заохочення виборців до голосування в бібліотеці відбувається флешмоб «Я іду на вибори!».







Нагадуємо, що:
  • В день виборів виборчі дільниці працюватимуть з 8:00 до 20:00.
  • Для того, щоб проголосувати на виборчій дільниці при собі потрібно мати паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Військовослужбовці строкової служби можуть пред'являти військовий квиток.


Наш голос буде почутим! Наш голос буде зарахованим!



субота, 13 квітня 2019 р.

Кримінальна відповідальність за порушення на виборах


21 квітня 2019 року відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України.








Нагадуємо Вам про кримінальну відповідальність за порушення на виборах.