Інтеграція заради миру: інформаційний список

На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 р. № 35-р «Про затвердження плану заходів на 2019 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки» на блозі щоквартально публікуватимуться Інформаційні списки літератури щодо державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України.

Інформаційний список (жовтень – грудень 2019 року)

• Положення про комісію з питань координації євроатлантичної інтеграції України: затв. указом Президента України від 30 жовтня 2019 року №784 : [Текст] // Уряд. кур`єр. – 2019. – 1 листоп. (№209). – С. 8.
• Багмет М. О. Механізми залучення молоді до імплементації публічної євроатлантичної інтеграційної політики України / М. О. Багмет, А. І. Кабаєва [Електронний ресурс] // Наук. праці Чорномор. держ. ун-ту ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". Сер. : Державне управління. – 2016.  – Т. 281, Вип. 269. – С. 40-45. :– Режим доступу:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdu_2016_281_269_7

• Євроатлантичну активність збільшено вдвічі. Україна звернулася до НАТО із проханням надати їй статус учасника партнерства розширених можливостей : [Текст] // Уряд. кур`єр. – 2019. – 2 листоп. (№210). – С.2.
• Ідлем Таджан. «У нас достатньо варіантів та засобів для збільшення нашої співпраці, посилення спроможностей та стійкості України»: [з помічником генерального секретаря НАТО спілкувався Ю. Лаптєв] / Таджан Ідлем :  [Текст] // Укр. тиждень. – 2019. – №46. – С. 10-11.
• Особливий статус поза членством у НАТО. Народні депутати звернулися до США про надання Україні особливого статусу поза членством у НАТО // Юрид. вісн. України. – 2019. – №50 (13-19 грудня). – С. 3.
• Сидоренко С. Інтеграція без ПДЧ: що стоїть за «перезапуском відносин» України з НАТО? [міністр оборони України А. Загороднюк повідомив про досягнуту домовленість щодо нового формату взаємодії між Україною та НАТО] / С.Сидоренко : [Текст] // Юрид. вісн. України. – 2019. – №44 (1-7 листоп.). – С. 9.

17 грудня - День працівника державної виконавчої служби

Сьогодні, 17 грудня, у ДВС святкують День працівника державної виконавчої служби.

99,8 виконавчих документів за 11 місяців 2019 року виконала Державна виконавча служба України.

І таким чином стягнула 15,1 млрд грн. З них:

• 998,8 млн перерахувала до Державного бюджету;
• 3,5 млрд повернула до Державного бюджету;
• 484,6 млн склали борги, які повернули по заробітних платах та інших платежах, що пов'язані з трудовими відносинами;
• 6,1 млрд склали аліменти.

Загалом за 11 місяців роботи у цьому році ДВС виконала на 175,1 тис. виконавчих документів більше, ніж у минулому році за аналогічний період.

Наразі в Україні працює 4501 державний виконавець. Своє професійно свято вони святкують з 2009 року. Своїм указом його запровадив тодішній президент Віктор Ющенко.

Загалом ДВС складається з 5 центрів виконання рішень та 657 територіальних органів.

До 2015 року ДВС функціонувала як окремий орган, коли Кабінет Міністрів прийняв рішення його ліквідувати та приєднати до Міністерства юстиції. Так, і вся офіційна інформація про ДВС розміщена на сайті Мін’юсту:https://minjust.gov.ua/ddvs

15 грудня - День працівників суду України

За даними соціологів українським судам довіряє 14% населення, не довіряє – 75%, баланс довіри-недовіри складає -61%. Порівняно з 2015 роком баланс змістився у позитивний бік (дорівнював -72%).

15 грудня – День працівників суду України. Професійне свято встановлене Указом Президента від 8грудня 2000 року №1318/2000.

Відповідно до Конституції України на посаду судді може бути призначений:

• громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років;
• з вищою юридичною освітою;
• зі стажем професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років;
• компетентний, доброчесний та такий, що володіє державною мовою.

Суддя не може:

• належати до політпартій, профспілок;
• брати участь у політдіяльності;
• мати представницький мандат;
• обіймати інші оплачувані посади;
• виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.

Про інструменти зміцнення довіри до суду в Україні, з оглядом на міжнародний досвід, читайте в аналітичній записці, підготовленій за участю експертів Центр політико-правових реформ: http://bit.ly/2mWMeUB

В Одеський ОУНБ ім. М. Грушевського триває Всеукраїнський тиждень права!

11 грудня до бібліотеки завітали старшокласники ЗОШ № 52. Вони зустрілися з представником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Яною Кузьміною.

Яна Кузьміна, представник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області 

Після короткої інформації власне про інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зустріч продовжилася в форматі «Запитання-відповідь». Молодь приймала активну участь в заході та продемонструвала обізнаність своїх прав, обов`язків та відповідальності.

Отже, мета зустрічі - підвищувати рівень знань неповнолітніх щодо гарантованих Конституцією та законами України їхніх прав у різних сферах життя – досягнута.

Огляд книжкової виставки «Права людини в Україні: критичний погляд на досягнуте» провела завідувачка відділу юридичної літератури Зоя Бондаровська.

Загальна декларація прав людини: день, що змінив життя мільйонів

«Права людини починаються з дуже невеликих місць, зовсім близько від дому. Ці місця такі маленькі, що їх не знайти на жодній мапі світу. Але ці місця – цілий світ для окремої людини: будинок, де вона живе, школа чи коледж, де навчається, завод, ферма або офіс, де вона працює… Це ті місця, де кожен чоловік, кожна жінка й кожна дитина домагаються рівного для всіх правосуддя, рівних можливостей, поваги та гідності без дискримінації.

Якщо ці права не матимуть значення там, то вони навряд чи матимуть значення деінде. Якщо всі громадяни не діятимуть узгоджено, щоб домогтися дотримання прав людини поруч зі своїм будинком, чи у великому світі відбудуться зміни?».

Це фрагмент промови Елеонори Рузвельт на відзначенні десятої річниці прийняття Загальної декларації прав людини.

День, що змінив життя мільйонів – саме таке місце у світовій історії займає 10 грудня1948 року.

Світова конституція прав людини, Біблія прав людини, Світовий маніфест правового гуманізму, – по-різному називають всеохоплюючий документ міжнародного значення, який було ухвалено в цей день.

Базові права людини на життя, свободу та рівність закріплено у Загальній декларації прав людини, яку Генеральна асамблея ООН підписала 10 грудня 1948 року.

30 статей про громадянські та політичні права, що базуються на визнанні гідності всіх людей, рівності їхніх прав, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та загального миру, лежать в основі Декларації.

Конституція України увібрала фундаментальні положення Декларації, зокрема, щодо верховенства прав людини, рівності та непорушності її прав, права людини на свободу й особисту недоторканість, на достатній рівень життя тощо.

Гуманістичний, людиноцентричний та миротворчий потенціал Загальної декларації прав людини,незважаючи на тривалий 71-річний період її функціонування, ще й досі не реалізований повністю. У різних регіонах світу, у різних країнах час від часу й дотепер спалахують масові та грубі порушення основоположних прав людини, зафіксованих у документі.

Про стан додержання та захисту прав і свобод людини й громадянина в Україні читайте в щорічних доповідях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ТУТ

Інформація з сайту UPLAN: Громадська мережа публічного права та адміністрації

Всеукраїнський тиждень права 2019 року

Традиційно у грудні в Україні вже водинадцяте відбудеться Всеукраїнський тиждень права.

Завдання Тижня - сприяти формуванню правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищувати рівень знань громадян щодо гарантованих Конституцією та законами України їхніх прав у різних сферах життя.

10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла розроблену Комісією ООН з прав людини Загальну декларацію прав людини. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як Міжнародний день захисту прав людини.

Права людини — це певні можливості, що ґрунтуються на загальнолюдській моралі, та необхідні людині для її існування і розвитку в конкретних історичних умовах. Вони мають бути загальні та рівні для всіх.

Кожна людина має громадянські (особисті) й політичні права, свободи, а також економічні, соціальні, екологічні й культурні права.

Утвердження та забезпечення дотримання прав людини — важлива проблема сучасного світу. Людина, її життя і гідність, права та свободи — найвища цінність кожної держави.

Україна дбає про дотримання прав своїх громадян. Положення Конституції України повною мірою відповідають Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини. Конституція визнає за кожною людиною право на вільний розвиток своєї особистості, але тільки в тому разі, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей. Проголошуючи рівноправність усіх громадян і їх рівність перед законом, Конституція України відкидає можливість якихось привілеїв або обмежень за статевими, расовими, політичними, релігійними ознаками або переконаннями.

Програма заходів, які відбудуться у межах Всеукраїнського тижня права з 10 по 13 грудня у відділі юридичної літератури:

10.12

«Права людини в Україні: критичний погляд на досягнуте» (огляд книжкової виставки);

«30 заповідей» Загальної декларації прав людини» (інформаційно-пізнавальна година);

«Закони, за якими вчимося, працюємо, живемо» (конкурс ерудитів).

10 грудня - Всеукраїнський день безоплатної правової допомоги приурочений до Дня прав людини, який відзначається 10 грудня в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю  ООН  у 1948 році Загальної декларації прав людини.

10 грудня о 15.00 відбудеться прес-конференції, присвячена Міжнародному дню прав людини, під час якої виступить директор Регіонального центру з надання БВПД Світлана Клішина.

11 грудня о 13.15. «Роль Уповноваженого ВР в системі захисту прав людини в Україні

У межах Міжнародного дня прав людини відбудеться зустріч з представником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Яною Кузьміною. Головна мета Міжнародного дня прав людини — торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного.

З 11 по 18 грудня відбудеться перегляд фільмів в з програми показів XVІ мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Одеській області:

11.12 о 17.00

Bellingcat: Правда в світі постправди / Bellingcat: Truth in a Post-Truth World, Ганс Пул / Hans Pool, Нідерланди / The Netherlands, 2018, 88’

12.12 о 17.00

Чистильники / The Cleaners, Ганс Блок, Моріц Різевік / Hans Block, Moritz Riesewieck, Бразилія, Німеччина / Brazil, Germany, 2018, 88’

13.12 о 17.00

Дівчина проти гравітації / Girl Against Gravity, Єнс Педерсен / Jens Pedersen, Данія / Denmark, 2017, 21’

13.12 о 17.20

Послухай / Listen, Астрід Бюссінк / Astrid Bussink, Нідерланди / The Netherlands, 2017, 15’

14.12 о 16.00

Поміж / In Between, Самір Карахода / Samir Karahoda, Косово / Kosovo, 2019 , 14’

14.12 о 16.15

Чемпіонка / Champion, Мате Барта / Máté Bartha, Угорщина / Hungary, 2017 , 19’31’’

15.12 о 16.00

Біотоп / Biotope, Пауль Шольтен / Paul Scholten, Німеччина / Germany, 2018, 11’31

15.12 о 16.30

Ти, бля, рота закрий! / Shut the Fuck Up!, Таїсія Кутузова / Taisiia Kutuzova, Україна / Ukraine, 2019, 25’

17.12 о 17.00

Без статусу. Україна / No Status. Ukraine, Дмитро Тяжлов / Dmytro Tiazhlov, Україна / Ukraine, 2019, 35’

18.12 о 17.00

Булер / Bully, Лі Гірш / Lee Hirsch, США / USA, 2011, 99’

Вхід вільний.

Як зміняться пенсійні та соціальні виплати з 1 грудня 2019 року?

З 1 грудня 2019 року очікується підвищення прожиткового мінімуму. Оскільки до цього показника в бюджеті країни прив'язано багато соціальних виплат, то більшість з них також трохи зросте.

В матеріалах сайту «Слово и дело» висвітлено наскільки зростуть пенсії, виплати на дітей і державна допомога для інвалідів, чорнобильців, розмір аліментів та інші виплати.

Детально ТУТ.

Поліція з народом?

На сучасному етапі державотворення відбуваються досить неоднозначні реформаторські процеси, але об’єднує їх – і реформу децентралізації влади, і реформу поліції, спільна мета: розбудова безпечної та стабільної громади.

Зміни в сучасному українському суспільстві, його економічній і політичній сферах закономірно впливають на процес формування нових взаємовідносин між державою, її інституціями та громадянським суспільством. Національна поліція запроваджує нову філософію у роботі - перехід від карального органу до сервісної служби та співпрацю з громадськістю; у громадах зя’вились громадські формування з охорони громадського порядку; місцева влада розробляє безпекові програми.

Але в той же час новий зміст взаємовідносин між правоохоронцями і тими, хто потребує їх допомоги ускладняється відсутністю структури взаємодії всіх гілок влади, поліції та громадськості. Незважаючи на законодавчо закріплені положення щодо реалізації спільних проектів поліції з громадськістю, відсутність на місцевому рівні спільних програм дій призводить до того, що на практиці кожен виконує свою не просту роботу, а потреби суспільства у безпеці громадян у повсякденному житті не задоволені. А безпека життя, здоров’я людей та їх майна є необхідною умовою існування та розвитку будь якого населеного пункту, від невеликого села та містечка до мільйонного міста.

В контексті розглянутого недоречно пов’язувати безпеку в громаді лише з діяльністю правоохоронних органів та чекати централізованого вирішення питань безпеки з боку держави. Усвідомлення демократичних стандартів розвитку спонукає також і громадян активно брати участь у розбудові безпечного середовища. Сьогодні формою участі громадян у забезпеченні публічного порядку є громадські формування, члени яких вмотивовані загальними інтересами громади та спільною відповідальністю.

Як зазначає представник поліції, відповідальний за зв'язки з громадськими формуваннями (ГФ) по охороні громадського порядку в ГУ НП Андрій Леонідович Франковський: «Головним управлінням НП в Одеській області на постійній основі вживаються організаційні заходи щодо впровадження у службову діяльність принципів взаємодії з населенням та місцевою владою для спільного створення безпечного простору «Сommunity рolicing», у тому числі розширення мережі громадських формувань, активне залучення їх членів відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Громадські формування, відповідно до законодавства, працюють як "помічники поліції" на місці у свій вільний час. Спільно вони патрулюють вулиці, припиняють дрібні правопорушення (наприклад, розпивання алкоголю), складають адміністративні протоколи, допомагають населенню у надзвичайних ситуаціях».

З початком реформи децентралізації органи місцевого самоврядування дістали більше повноважень та мають шукати нові можливості для посилення відчуття безпеки жителів місцевих громад та представників вразливих спільнот. Але на ці ниві чимало складнощів та непорозумінь. Зокрема законодавчо передбачено, що члени зазначених громадських формувань можуть бути застраховані за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, за активну участь у забезпеченні охорони громадського порядку і державного кордону до членів громадського формування можуть застосовуватись матеріальні заходи заохочення, але місцева влада, нажаль, не використовує ці інструменти.

ОМС та місцеві державні адміністрації вирішуючи питання щодо забезпечення діяльності громадських формувань, щодо надання їм службових приміщень, необхідного інвентарю та засобів зв’язку, знову ж таки , перевагу надають лише комунальним підприємствам, так званим «муніципальним вартам». «У місцевому бюджеті статті витрати на заохочення членів ГФ немає, питання допомоги в паливно-мастильних матеріалах з боку міськвиконкому не вирішується. Один раз на рік проводяться круглі столи, де обговорюються виявлені порушення» - розповідає керівник ГФ з охорони громадського порядку "Форт" Силка В.І.

«Зазвичай ініціативи щодо співпраці чи спільної роботи надходять з боку ГФ. А відсутність нормативних актів, які би реально врегулювали порядок долучення органами державної влади членів ГФ до охорони громадського порядку та нормативно врегульованих джерел фінансування, робить співпрацю формальною» - зазначає очільник громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна Громадська Безпека» в Одеський області Стадник М.В.

«Кожен громадянин громади повинен бути зацікавлений, щоб на її території був порядок. Тому повинна бути посильна допомога ГФ, які у свою чергу є помічниками НП. ОМС - це існуюча інституція, і створення додаткових структур недоцільно. Досить удосконалити і розширити права ГФ, а також вирішити питання щодо соціального захисту та матеріального заохочення членів ГФ» – звернув увагу керівник громадського формування "Муніципальна громадська безпека" Борисов О.В. Найпотужнішим механізмом у роботі з побудови безпеки громади має бути взаємодія, узгодження дій на рівні планування, безпосередньої їх реалізації, аналізу та висвітлення результатів між Національною поліцією, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями. Місцевій владі потрібно враховувати статус сторін, а саме що учасники об’єднані спільною метою, але не є підлеглі один одному, тому застосовувати взаємодопомогу, підтримку, а не адміністративні методи впливу. Одночасно, виключно владою має підтримуватись зацікавленість сторін до співпраці, на владі лежить відповідальність за забезпечення громадського порядку, а саме виявлення та аналіз проблем та контроль за їх вирішенням.

Продуктом міжмуніципального співробітництва, спільних зусиль органів влади на місцях, областей та районів, а також Державної служби з надзвичайних ситуацій, підрозділів цивільного захисту, обласних державних адміністрацій, Національної поліції є створення Центрів безпеки громад. Безпекові центри, або ж центри безпеки громадян чи ситуативні безпекові центри – це єдине комплексне безпекове організаційне утворення, засноване на засадах партнерства та взаємодії аварійно-рятувальних, правоохоронних та медико-санітарних служб громади. Прикладом отримання громадою швидкої і професійної допомоги у різних екстрених випадках є Центр безпеки громадян в Авангардівській ОТГ га Одещині.

Прикладом безпосередньої участі громадян у вирішені проблем громади у сфері безпеки є створення у 2017 р. громадським акивістом Леонідом Семененко за підтримки ВГО «Комітет виборців України» Координаційного офісу безпеки у м. Татарбунари на Одещині.

Філософія роботи Координаційного офісу безпеки полягає у спільній роботі та відповідальності за безпеку в громаді поліції, державних органів, муніципальної влади та містян. У м. Татарбунарах та районі всі активності з розбудови безпечної громади проводяться на базі Координаційного офісу безпеки, який створено у вигляді інформаційно-координаційного центру (хабу) без формалізації статусу. Офіс розміщується в приміщенні, безоплатно наданого місцевою владою. У роботі офісу визначено п’ять пріоритетних сфер діяльності:

Діяльність офісу як фізичного майданчика (хабу) для безпекових ініціатив з високим рівнем довіри з боку місцевих мешканців;

Діяльність офісу як координаційного органу з питань ініціювання та проведення різних безпекових ініціатив;

Діяльність офісу як інформаційно-аналітичного центру з питань безпеки в громаді;

Діяльність офісу як адвокаційного інструменту з питань лобіювання та просування ініціатив у сфері безпеки;

Діяльність офісу як інструменту розвитку лідерства та людського потенціалу в сфері безпеки.

Результатом роботи Координаційного офісу безпеки є впровадження підходу «безпекового паспорту громади» як універсального інструменту для оперативних та стратегічних рішень; розробка безпекової концепції для громади; ініціативи взаємодії поліції з мешканцями («доступний дільничний», «кава з поліцейським»); впровадження інклюзивного підходу в роботі з неповнолітніми суб’єктами пробації та ромською спільнотою міста.

Перетворити запитання «Поліція з народом?» на девіз «Поліція з народом!» допомогло би прийняття нормативно-правових актів ОМС, які би забезпечили співпрацю працівників поліції та членів громадських формувань у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки; унормування співпраці інспектора сільради або ОТГ з охорони правопорядку та благоустрою з відділом поліції; навчання представників громадськості техніці забезпечення публічної безпеки і порядку; профілактична робота досвідченими та з високим рівнем довіри населення працівниками поліції.

Приміщення, надані ОМС для поліцейських станцій, роботи дільничних офіцерів поліції, Центрів громадської безпеки, інститутів громадянського суспільства мають стати майданчиками для організації спільних заходів патрулювання з муніципальними утвореннями, громадськими формуваннями, Національною поліцією.

Оксана Дуліна, керівник юридичного департаменту Одеського інституту соціальних технологій, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові України, експерт Мережі UPLAN, канд.юрид.наук

Інформація з сайту Одеський інститут соціальних технологій ТУТ

Фото-, відео-, кіно-, теле-, відеозйомка...

Фото-, відео-, кіно-, теле-, відеозйомка – кого і де можна знімати, в кого просити дозволу, а де можна обійтися без нього?

Зорієнтуватися в цьому допоможе інфографіка.

А за цим посиланням http://bit.ly/2r339pY у правничій енциклопедії WikiLegalAid ви детальніше прочитаєте про проведення фото-, кіно-, теле-, відеозйомок фізичної особи, і навіть про судову практику.з цього приводу.

16 листопада святкують Міжнародний день толерантності

Міжнародний день толерантності було запроваджено за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1995 році. Саме 16 листопада було ухвалено Декларацію принципів терпимості, яка проголосила рівність усіх людей, незалежно від їхнього етносу, віросповідання або кольору шкіри, а також неприйняття будь-яких форм дискримінації і покарання за геноцид.

До цієї дати у відділі юридичної літератури відбулася презентація книжкової виставки «Толерантність як запорука людяності».

У першому розділі виставки «Толерантність - потреба сьогодення» експонуються матеріали, що дають змогу ознайомитися із сутністю поняття «толерантність», філософією толерантності, Декларацією принципів толерантності, сприяють усвідомленню необхідності толерантного ставлення людини до свого оточення.

Другий розділ присвячено проблемам виховання толерантності в українському суспільстві. Підібрана література розкриває актуальні проблеми нашого суспільства в контексті толерантного ставлення один до одного. Не оминули права осіб з інвалідністю, основні гендерні права в Україні, права ЛГБТ та інших вразливих верств населення.

Виставка експонується до 6 грудня п.р.

Зайнятість населення: сьогодення та перспективи

За останні декілька років в Україні відбулися економічні процеси, які стали каталізатором поширення бідності серед усього населення. Нині ця проблема стосується вже не тільки вразливих верств суспільства, а й працюючого населення.

З метою поетапного зменшення масштабу бідності, подолання соціального відчуження та запровадження нових механізмів її запобігання у березні 2016 року Урядом схвалена Стратегія подолання бідності на період до 2020 року.

Стратегія підготовлена на виконання Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на 2014-2017 роки. До того ж, розв'язання проблеми подолання бідності є одним із першочергових завдань світової спільноти, що регламентуються Європейською соціальною хартією, а також Цілями сталого розвитку (ЦСР), що схвалені на Саміті ООН на період з 2015 до 2030 року. ЦСР розроблено в Україні 2017 р. 

Серед стратегічних напрямів зниження рівня бідності - розвиток економіки та сприяння зростанню доходів населення від зайнятості та виплат у системі державного соціального страхування.

Проблеми зайнятості та ринку праці широко висвітлюються науковцями. Пропонуємо читачеві ознайомитись з правовими на науковими джерелами з цієї актуальної теми.

Конституція України : [Текст]: станом на 1 березня 2019 року. – Харків: Право, 2019. – 76 с.

Про зайнятість населення: закон України від 01.03.1991 :  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

Стратегія подолання бідності : затвердж.  розп. Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 161-р :  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-2016-%D1%80

Про затвердження плану заходів на 2019 рік з реалізації Стратегії подолання бідності: розп. Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 86-р // Уряд. кур` єр. – 2019. – 13 березня (№49). – С. 2.

Цілі Сталого Розвитку: Україна: національна доповідь 2017 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku

Національна доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна» надає бачення орієнтирів досягнення Україною Цілей Сталого Розвитку (ЦСР) до 2030 року, які були затверджені на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 році. У доповіді представлені результати адаптації 17 глобальних ЦСР з уарахуванням специфіки національного розвитку. Одна з основних цілей – сприяння поступальному, сталому економічному розвитку, повній і продуктивній зайнятості.

1091-18 349.2(477) Б77
Бойко М.Д. Трудове право України : [Текст]: навч. посіб / М.Д. Бойко. – Київ: Центр учбової літератури, 2018. – 392 с.

Петровська О. М. Стратегія подолання бідності в процесі децентралізації державного бюджету на прикладі Одеського регіону / О. М. Петровська, О. В. Лисяна // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. - 2018. - Вип. 30. - С. 86-90 : [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_eim_2018_30_20  

Мета статті полягає у виявленні та аналізі можливостей упровадження в Україні ефективних механізмів запобігання негативним наслідкам бідності та нерівності, обґрунтуванні необхідності запровадження у сучасних умовах децентралізації в Україні та визначенні її переваг, формуванні чітких пріорите тів розвитку сільських територій України та визначенні впливу на нього децентралізації.

1274-10 65.9(УКР)272  П70
Працевлаштування та зайнятість людей з інвалідністю. Довідник для роботодаців : [Текст] / упорядн. Т.В.Семигіна, О.Л. Іванова. – [Без вид ]. – 2010. – 140 с. – (Програма розвитку ООН).

Трунова Г. Право на допомогу по безробіттю при припиненні трудового договору за угодою сторін : [Текст] / Г. Трунова  // Юрид. Україна. – 2017. - №4. – С. 73-80.

Автор аналізує трудове законодавство України з огляду на  ст. 46 Конституції , яка гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає і право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

Цимбал О. І. Регулювання зайнятості та ринку праці в контексті завдань стратегій подолання бідності в Україні / О. І. Цимбал. // Ефективна економіка. - 2009. - № 3. : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2009_3_11.

В статті досліджуються проблеми зайнятості та ринку праці, які безпосередньо визначають добробут та рівень соціальної згоди. Увага до останнього обумовлюється тією роллю яку суспільна довіра і згода відіграють к процесах формування ефективного інституційного середовища. На підставі аналізу динаміки зайнятості та ринку праці визначено латентні механізми формування бідності, їх інституційний базис, а також напрями регулювання.

Хромей В.В. Конституційні гарантії реалізації права людини на працю в Україні / В.В. Хромей : [Текст] // Бюлетень Мін-ва юстиції України. – 2016. - №2. – С. 28-33. – Бібліогр.: с. 33.

997-16  340.131(477) В36
Чорний Р.О. Правове регулювання нетипових форм зайнятості в Україні / Р.О. Чорний : [Текст] // Верховенство права очима правників-початківців : матер. Всеукраїнської наук. конф. студентів та аспірантів (м. Одеса, 3 грудня 2016 р.) / відп. ред. Г. О. Ульянова – Одеса : Юрид. л-ра, 2016. – С. 297-299.

Автор обґрунтовує потребу впровадження законодавчого регулювання атипової зайнятості та приведення його у відповідність до світових стандартів. До нетипових форм зайнятості відноситься такі: зайнятість на основі цивільно-правових договорів, зайнятість тимчасових працівників, надомна праця та ін.

997-16  340.131(477)  В36

Щеглова О.В. Боротьба з неформальною зайнятістю населення / О.В. Щеглова : [Текст] // Верховенство права очима правників-початківців : матер. Всеукраїнської наук. конф. студентів та аспірантів (м. Одеса, 3 грудня 2016 р.) / відп. ред. Г. О. Ульянова – Одеса : Юрид. л-ра, 2016. – С. 311-313.

В статті аналізуються причини поширення тіньової зайнятості в Україні та негативні наслідки  цього явища. Автор називає заходи, що можуть сприяти детінізації ринку праці

Як підтвердити стаж без запису у трудовій книжці?

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом міністрів (cт. 62 Закону «Про пенсійне забезпечення»).

Постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що «за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами».

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Механізм підтвердження таких періодів роботи визначений Порядком, затвердженим постановою правління ПФУ від 10 листопада 2006 року.

Водночас орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у 3-місячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Інформація з сайту УНН