«Про забезпечення функціонування української мови як державної»: 25.04.2019 р. Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5670-д

25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти.

Законопроект забезпечує:

• знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг;
• іспит з української мови для набуття громадянства.
• не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах;
• домінування української мови у сфері культури;
• не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в точках розповсюдження;
• не менше 50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах; україномовну освіту;
• курси української мови для дорослих;
• українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ;
• україномовні інтерфейси програм і мобільних застосунків;
• україномовну рекламу, покажчики, вивіски тощо.

Законопроект передбачає чіткі механізми контролю за його виконанням.

Водночас, законопроект не втручається у сферу приватного спілкування та релігійних обрядів; не обмежує прав корінних народів і національних меншин; дозволяє отримувати сервіс іншою мовою за згодою сторін і досить широко застосовувати англійську та інші мови ЄС.

Не змушує, а сприяє – законопроект покликаний передусім захистити права тих, хто хоче говорити українською та отримувати нею інформацію і послуги, захистити свою ідентичність та ідентичність своїх дітей.

Закон не зазіхає на звичні мовні практики більшості населення, а навпаки забезпечує повноцінну можливість вибору мови спілкування для громадян, усуває перешкоди, створює комфорт для переходу на українську, але не змушує.

Він обмежить мовний комфорт лише тих надавачів послуг при виконанні посадових обов’язків, які досі не зважали на мовні права громадян/споживачів. Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.

Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.

Нацкомісія складатиметься з дев'яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Серед повноважень цього органу – затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати.

Уповноваженого із захисту державної мови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд. Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Порушення застосування української мови передбачає штрафи (від 3 400 грн до 10 200 грн).

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.

За матеріалами Укрінформу

Для довідки. У першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроект 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 4 жовтня 2018 року. Після першого читання було подано 2082 правки. Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців, за цей час комітет Верховної Ради з питань культури та духовності опрацював правки. До другого читання парламентарії приступили 28 лютого 2019 року.

Перелік правок, чи Як змінився законопроект про мову від першого до другого читання ТУТ

Цифри і показники життя країни з п’ятим Президентом

21 квітня 2019 року в Україні відбувся 2-й тур виборів Президента країни.

За даними Центральної виборчої комісії України (ЦВК), після опрацювання 100% протоколів, Володимир Зеленський набрав 73,22% голосів виборців, чинний президент Петро Порошенко – 24,45%.

Кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними по Україні, становить 2,31%.

Всього в голосуванні у другому турі виборів взяли участь 18 491 840 виборців.

За кілька тижнів Петро Порошенко офіційно залишить посаду президента України, й п'ять років його правління стануть історією.

Ось деякі цифри і показники життя країни, а також ключові досягнення і поразки, з якими українці прощаються з п'ятим президентом.

Економічні показники

ВВП

За 2013 рік темпи зростання української економіки дорівнювали нулю.

У 2014 після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі українська економіка скоротилася на 6,6%. У 2015 падіння було ще глибшим - на 9,8%.

З 2016 економіка України почала відновлюватися, - той рік завершився із зростанням у 2,4%. У 2018 рік приріст ВВП України вже склав 3,3%.

Доходи населення

За 2014 рік доходи населення впали на 11,5%, у 2015 - на 20,4%, а вже у 2016 доходи населення зросли - на 2%.

По тому, як уряд наприкінці 2016 різко збільшив мінімальну зарплатню, у 2017 зростання доходів становило вже 10,9%, у 2018 - 9,9%.

Середня заробітна плата у грудні 2018 року становила 10 573 грн на місяць. У грудні 2013 року середня зарплатня українців становила 3 619 грн.

Середній розмір пенсії у 2013 році становив 1 470,7 грн на місяць, а кількість пенсіонерів становила 13 639,7 тис. осіб.

У 2018 середня пенсія була на тисячу більшою, ніж за 5 років до цього, і становила 2 479,2 грн на місяць, а кількість пенсіонерів зменшилася до 11 725,4 тис. осіб.

Зміна вектора в торгівлі

Після підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС, кардинальні зміни відбулися у зовнішній торгівлі України.

Політичні показники

Боротьба з корупцією

Україна створила та запустила роботу низки нових антикорупційних органів. Запрацювало Національне антикорупційне бюро, яке займається розслідуванням корупції на найвищому рівні.

У межах ГПУ створили автономну спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а для контролю способу життя чиновників та моніторингу електронних декларацій створили Національне агентство запобігання корупції.

Для боротьби з корупцією у сфері державних закупівель запустили систему електронних торгів ProZorro.

Фініш президентської каденції ознаменувався корупційним скандалом в оборонній сфері за участю Олега Гладковського.

Армія

Весь час президентства Петра Порошенка пройшов на фоні війни на Донбасі.

Якщо у бюджеті 2013 року на армію виділяли майже 19 мільярдів гривень, то в 2019 році військовий бюджет склав понад 100 мільярдів гривень.

Чисельність Збройних сил з 2013 до 2018 року зросла від 168 тисяч осіб до 255 тисяч.

За даними Міноборони, середнє грошове утримання в Збройних силах у 2014 році складало від 2 тисячі гривень, а в 2019 році - від 10-12 тисяч гривень.

Слід нагадати, що з 2014 року згоріли одні з найбільших військових складів у Калинівці на Вінниччині, Балаклії - на Харківщині, Ічні - на Чернігівщині, та в Сватовому на Луганщині.

Донбас

На момент інавгурації президента проросійські бойовики на Донбасі контролювали більшу частину Донецької та Луганської області, включно з такими великими містами, як Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ, Бахмут, Лисичанськ та Сєвєродонецьк.

Після перемир'я і спроби домовитись сили АТО розпочали наступ та зайняли усі перелічені міста і звільнили від бойовиків велику частину регіону. Проте наступ закінчився заходом російських військ (як стверджує українська влада і що заперечує Росія), Іловайським котлом і першими Мінськими домовленостями.

На початку 2015 року відбулось нове загострення й відступ українських військ з міста Дебальцеве й підписання так званих «других Мінських угод».

З того часу лінія розмежування і бойових дій на Донбасі змінювалась не надто суттєво і відбувалась за рахунок зайняття окремих сіл у так званій "сірій зоні".

Внаслідок анексії Росією Криму та через події на Донбасі з 2014 року країни Заходу застосовують щодо РФ економічні та політичні санкції. З 2014 року загинуло понад 13000 осіб.

Томос

За часів президентства Петра Порошенка в Україні з'явилась канонічна незалежна православна церква на базі раніше невизнаних УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви.

Петро Порошенко доклав максимальних зусиль, щоб Вселенський патріарх визнав українську церкву та надав томос про автокефалію.

15 грудня 2018 року під наглядом представників Вселенського патріарха в Україні відбувся об'єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України та обрали митрополитом Київським Епіфанія. 6 січня він отримав Томос про автокефалію.

Безвізовий режим

Після тривалих багаторічних перемовин і виконання Україною низки вимог Європейського союзу, 11 червня 2017 року запрацював безвізовий режим для громадян України.

Угода про Асоціацію

У перший місяць президентства Петро Порошенко підписав Угоду про Асоціацію з Європейським союзом, робота над якою тривала ще з часів Віктора Ющенка.

Спочатку запрацювала економічна частина угоди щодо зони вільної торгівлі, а з вересня 2017 угода запрацювала в повному об'ємі.

Судова реформа

За роки президентства Петра Порошенка в Україні розпочалась масштабна судова реформа.

Ще влітку 2016 року Верховна Рада схвалила президентські зміни до Конституції та новий закон про статус суддів та судоустрій.

Вона передбачала часткове зняття суддівської недоторканності, скасування низки старих судів та створення нових з обранням суддів на конкурсах.

Також запустили переатестацію суддів, суттєве збільшення зарплат й формальне посилення незалежності судової системи.

Ключовим етапом реформи став повний перезапуск Верховного суду - найголовнішого суду у системі правосуддя.

Мова і квоти

За п'ять років президентства Петра Порошенка Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства і встановила мінімальні квоти на українську мову на радіо та телебаченні. А 25 квітня було ухвалено законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Матеріали з сайту Realist

«ІнформВлада» база даних Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого

База даних «ІнформВлада» містить дайджести  публікацій в електронних і друкованих ЗМІ щодо діяльності українського парламенту та законотворчого процесу в Україні; бібліографічні анотовані списки документів з актуальних питань державного управління і суспільно-політичного життя країни, тематичні інформаційні матеріали, огляди інтернет-ресурсів з питань діяльності органів влади; виступи, інтерв’ю перших осіб держави у друкованих ЗМІ.

Інформаційні матеріали (дайджести та тематичні анотовані бібліографічні списки) формуються на основі постійного моніторингу інформаційного простору України та містять відомості про книги, статті з наукових збірників та центральних і регіональних періодичних видань. Звертаємо вашу увагу, що записи супроводжуються розгорнутими анотаціями та посиланнями на повні тексти публікацій (за наявності їх в Інтернеті у вільному доступі).

Більше інформації за посиланням ТУТ

Вибори Президента України: флешмоб напередодні другого туру

 21 квітня 2019 року відбудеться другий тур виборів Президента України.

З метою заохочення виборців до голосування в бібліотеці відбувається флешмоб «Я іду на вибори!».

Нагадуємо, що:

• В день виборів виборчі дільниці працюватимуть з 8:00 до 20:00.
• Для того, щоб проголосувати на виборчій дільниці при собі потрібно мати паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Військовослужбовці строкової служби можуть пред'являти військовий квиток.

Наш голос буде почутим! Наш голос буде зарахованим!

Кримінальна відповідальність за порушення на виборах

21 квітня 2019 року відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України.

Нагадуємо Вам про кримінальну відповідальність за порушення на виборах.

НАТО: до 70-річчя від дня підписання Північноатлантичного договору

4 квітня 1949 року, 70 років тому, 12 європейських держав та США утворили Північноатлантичний альянс – міжнародну міжурядову організацію, військово-політичний союз – НАТО.

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) була створена для того, щоб "тримати росіян за межами, американців усередині, а німців під ними", пояснив колись перший генсек Альянсу, британський лорд Гастінгс Ісмей. Сьогодні членами НАТО є 29 країн. У відповідності до статутних документів Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів.

Україна протягом усіх років незалежності була партнером НАТО і плавно наближалася до членства. Останні роки Україна послідовно реформує сектор безпеки і оборони, наближаючи їх до норм альянсу.

7 лютого 2019 р. Верховна Рада ухвалила закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі й НАТО.

До 70-річчя Альянсу у відділі юридичної літератури розгорнуто книжково-документальну виставку «Вступ України до НАТО: крок за кроком». На виставці експонуються матеріали, що присвячені безпосередньо НАТО, зокрема довідники, навчальна література та газетно-журнальні статті, а також видання, які висвітлюють євроатлантичну інтеграцію України.

Нові надходження до відділу юридичної літератури у І кварталі 2019 року

Шановні користувачі!

Відділ юридичної літератури пропонує ознайомитися з новими  надходженнями літератури з юриспруденції, яка була одержана в І кварталі 2019 року. 

265-18

347.73(477)

Б23

Банківське право України: навч. посіб. – Київ: Центр учбової літератури, 2018. – 214 с.

11-19

316.343

Д64

Долаючи перешкоди. Становище ЛГБТ в Україні у 2018 році / Центр «Наш світ». – Київ: Центр «Наш світ», 2019. – 68 с.

У публікації представлено інформацію, що відображає соціальне, правове та політичне становище ЛГБТ (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендерні особи) в Україні у 2018 р. Розраховано на широке коло осіб.

1121-18

343.412(477)

К78

Кравчук А. Злочини та інциденти ненависті в Україні / А. Кравчук; Центр «Наш світ». – Київ: Центр «Наш світ», 2018. – 95 с.

У виданні стисло проаналізована та відображена поточна ситуація зі злочинами та інцидентами ненависті в Україні за різними ознаками та відносно різних вразливих груп: правові рамки, соціально-історичний контекст, тенденції та перспективи розвитку. Призначено для загальної освіти фахівців і громадськості, а також надані практичні рекомендації з поліпшення ситуації у цій сфері.

914-18

343.35(477)

Н34

Науково-практичний коментар Закону України «Про запобігання корупції» / В. С. Ковальський [та ін]. – Київ: Юринком Інтер, 2018. – 380 с.

В даній книзі чинний Закон України «Про запобігання корупції» підданий системному юридичному коментуванню. Коментар розрахований на широке коло осіб, зацікавлених у протидії корупції.

1026-16

343.232(477)

О21

Ободовський О. В. Триваючі злочини у кримінальному праві України: монографія / О. В. Ободовський. – Одеса: Юрид. л-ра, 2016. – 256 с.

У монографії розглянуто поняття та ознаки триваючих злочинів і на цій основі вирішено питання про перелік даних злочинних діянь за КК України, показана їх специфіка та сформульовано пропозиції про вдосконалення КК і Закону «Про застосування амністії в Україні». Для науковців та практичних працівників, студентів та аспірантів.

1097-18

351.74(477)

П68

Права людини в діяльності української поліції-2017. Аналітичний звіт / за заг. ред. Є.О. Крапивіна. – Київ: Софія-А, 2018. – 208 с.

Видання призначене огляду стану дотримання прав людини в діяльності української поліції протягом року, а також містить загальний виклад системних проблем в її діяльності та впливу реформи на їх подолання. Для широкого кола осіб.

148-18

343.3(477)

С13

Савченко А.В. Корупційні злочини (кримінально-правова характеристика): навч. посіб. / А. В. Савченко. - Київ: Центр учбової літератури, 2018. – 168 с.

946-18

349.41(477)

У45

Бюлетень законодавства і юридичної практики. №9-10. Систематизовані правові висновки Верховного Суду у спорах, виникають із земельних правовідносин. Адміністративне, господарське, цивільне судочинство. – Київ: Юринком Інтер, 2018. – 668 с.